Російська загроза вийшла на якісно новий і від того більш небе | Петро Порошенко
Російська загроза вийшла на якісно новий і від того більш небезпечний рівень. Українська авантюра Путіна – не лише про Україну, а про самі підвалини Вільного світу. Запобіжник від планів Путіна давно знайдений і випробуваний: міжнародна єдність і солідарність та успішна Україна. Це саме те, чого так боїться Путін.
Під час виступу на Київському безпековому форумі назвав ключові елементи, які мають стати запобіжником від планів Путіна:
По-перше – це є посилення міжнародних санкцій. Запроваджувати санкції треба вже і зараз. І ціна агресії для Путіна, в тому числі і через санкційний механізм, має стати непомірною та нестерпною. Як мінімум, Захід має точно продемонструвати, що відбудеться у випадку розширення агресії.
По-друге, відмова НАТО для України в Плані дій щодо членства – це є перемога Путіна. Надання Україні зараз Плану дій щодо членства – це те, про що ми говоримо і вимагаємо на кожному саміті. Це – ключове рішення, яке має бути розглянуте на Мадридському саміті НАТО у 2022 році. План дій щодо членства – це не тільки перемога України. Це – перемога всього західного світу.
По-третє – це якісне і кількісне збільшення міжнародної допомоги Україні – оборонною високотехнологічною зброєю. Ми маємо нарешті надати нашим партнерам перелік, уже після восьмирічного досвіду війни, перелік видів озброєння, які терміново мають бути надані в Україну. А українські воїни мають пройти навчання. Дуже важливо, що я свого часу підписав контракт про «Bayraktar» з Ердоганом, не зважаючи на шалений тиск Путіна, закупили необхідні боєприпаси. Але на сьогоднішній день нам потрібні різноманітні дрони. Radio electronic warfares, контрбатареї, зенітні ракети «Patriot», бо наступний наступ буде, в тому числі із застосуванням військово-повітряних сил. Це має бути вже і зараз.
Відмовитися ж від постачання в Україну зброї – це значить діяти в руслі умиротворення агресора. Україна є і залишатиметься невід’ємною частиною і східною фортецею демократичного світу. Від її міцності залежить, це мають пам’ятати наші союзники, і глобальна безпека Вільного світу.
По-четверте – це не допустити запуску «Північного потоку-2». Ми можемо ще це зробити. Це є один із наших важливих пріоритетів безпеки. Бо це не тільки про втрату 2 мільярдів доларів щорічно з українського бюджету. А його прийняття і запуск є де-факто запрошення агресора до вторгнення в Україну.
По-п’яте, нам потрібна чітка стратегія деокупації Донбасу, стрижнем якої має стати повернення до порядку денного питання розміщення блакитних шоломів ООН. Відповідно до рішення Ради Безпеки ООН. Ми дуже близько були до цього в 2016-му. І нам конче необхідно наповнити конкретним змістом і цю ініціативу, і ініціативу Кримської платформи як механізм відновлення територіальної цілісності України. Після її запуску реальної роботи, на жаль, ми маємо це констатувати, поки що не видно: поговорили і розбіглися. Крім того, що деякі учасники зараз запроторені за ґрати в окупованому Криму. Ми завжди маємо пам’ятати ту ціну, яку заплатили ці учасники.
