Подарунок другу та екранізація за участі Волта Діснея: 4 факт | А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
Подарунок другу та екранізація за участі Волта Діснея: 4 факти про «Маленького принца»
Казка «Маленький принц» (українською мовою можна придбати у видавництві @ababahalamaha) — один з найвидатніших творів в історії літератури. Книгу переклали на понад 300 мов світу, більший показник лише у «Біблії». Розповідаємо цікаві факти про найвидатніший твір Антуана Сент-Екзюпері.
Сент-Екзюпері став ілюстратором своєї книги
Письменник сам намалював аквареллю усі ілюстрації до книги. Він не вважав себе художником, але захоплювався малюванням і завжди робив начерки маленьких чоловічків на клаптиках паперу.
Йому довелося імпровізувати, малюючи своїх героїв. Не маючи перед очима реальних тварин, що фігурують у книзі, Сент-Екзюпері брав за основу образи, які були йому доступні. Він вигадав багатьох персонажів книги, беручи за основу оточуючих істот — наприклад, пудель друзів став баранчиком, тоді як його власний вихованець, боксер, став тигром.
Орсон Веллс хотів зняти фільм за участю Волта Діснея
Веллс був настільки захоплений історією, що отримав права на адаптацію вже наступного дня після її прочитання. Він хотів працювати з Волтом Діснеєм і навіть просив Діснея зайнятися спецефектами, але два митці не змогли порозумітися. Дісней вважав, що такий фільм затьмарить його власну роботу і, за чутками, вилетів із переговорів із криком «Тут немає місця для двох геніїв». Оригінальний сценарій Веллса був виставлений у музеї Моргана (Нью-Йорк).
Кожен персонаж «Маленького принца» має реального прототипа
Головний герой — сам автор у дитинстві. Лис — це його близька подруга, а примхлива і прекрасна Роза — його дружина Консуело.
Казка була написана 1942 року в Нью-Йорку, а її публікації на Батьківщині письменник так і не побачив
У 1943 році він Сент-Екзюпері повернувся на фронт, а влітку 1944 вирушив у розвідку й зник безвісти разом зі своїм літаком. Вперше казка вийшла у США у 1943 році, а у Франції лише після завершення війни — 1946-го року.
Коли він йшов на фронт, то залишив пом'ятий конверт із чорновим рукописом та оригінальними ілюстраціями на столику у передпокої друга і одразу ж відлетів до Франції. 140 сторінковий рукопис був міксом перекресленого тексту, нерозбірливого почерку, плям від кави і навіть слідів від сигарет. Він залишив його як прощальний подарунок, сказавши: «Я хотів би подарувати тобі щось дивовижне, але це все, що в мене є».
