*** О древо Вітчизни, ти — домівка і ціла країна. Плуг вивертає то наконечники стріл, то осколки снарядів... О древо Вітчизни, ти радiсть і біль, і поклик сурми, і сонця щит — найзатишніша квітка, чиï пелюстки на обличчях вітрів ластовинням. Хто тебе забува, залишається без коріння. I не згадати йому навіть замерзлий стук дятла, що розтає в зорі… Всі ми — живі і полеглі, всі ми навічно в тобі. Микола Воробйов 1.5K views08:24
