Анотація: Історія соціальної психології, яка оспівує найкращі риси звичайних людей: доброту, співчуття та доброту. «Кожного разу, коли вночі виривається хуртовина, якось думаєш про когось заборгуваного, чий голос ледве чутний, ніби з глибини пам’яті, з далеких засніжених тернівських полів... Виконавець дядько Машич кудись їде, в заметіль, на нічну зміну в сільком. "
