​ Докладний матеріал Ґрати про вирок біглому підполковнику м | АДГ

​ Докладний матеріал Ґрати про вирок біглому підполковнику міліції Сергію Яковенку, який організував вивезення спецназівців з бази київського «Беркуту» та позбувся зброї, з якої розстрілювали протестувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року

Деякі цікаві моменти зі статті

Суд погодився зі слідством, що Яковенко виконував наказ керівництва МВС, яке намагалося приховати причетність бійців «Беркуту» до злочинів на Майдані.

Саме йому доручили організувати вивезення «беркутівців» з Києва, а також винести їх службову вогнепальну зброю з бази полку на проспекті Червонозоряний, 152.

Зброю вивезли з бази спочатку до невідомого місця, де Яковенко та інші учасники злочину, особи яких слідство не встановило, розрізали зброю на частини і затерли на ній серійні номери.

Події розгорталися наступним чином. У першій половині дня 23 лютого 2014 року Яковенко зателефонував знайомому Олександру Ковальову — голові правління громадської організації «Ніхто крім нас», об’єднання ветеранів війни в Афганістані.

Як зазначено у рішенні суду, Яковенко «ввів в оману» Ковальова і не повідомив йому про свої реальні наміри. Він попросив Ковальова допомогти вивезти з Києва сім’ї співробітників київського «Беркуту» з бази спецназу на проспекті Червонозоряному.

Ковальов погодився допомогти і попросив взятися за це одного з членів «Ніхто крім нас» — заступника директора інституту Володимира Сердюка, який також був на зустрічі.

Для допомоги Сердюк залучив інших членів громадської організації та співробітників інституту: Олександра Бована й Ігоря Шикунова.

«Беркутівців» перевозили з восьмої до одинадцятої години вечора на службовому Пежо інституту, а також на Мазді, що належала Бовану. З бази «Беркуту» в той самий час вивезли дві сумки зі службовою вогнепальною зброєю. Сердюк побачив ці «баули» наступного дня після обіду в приміщенні лабораторного корпусу та цеху випробувань. З цікавості він заглянув всередину сумок та зрозумів, що це автомати Калашникова, розпиляні на частини.

Вранці 24 лютого Яковенко контролював виїзд «беркутівців» — їм викликали таксі, а Яковенко оплачував поїздку до Миколаєва.

Потім він попросив Сердюка і Бована допомогти йому вивезти сумки на своїй Мазді, в яких, як вже знали співробітники «Ніхто крім нас», була розпиляна зброя. Яковенко показав шлях до Жукового острова в Києві. Там він вийшов до річки Віта, частину зброї потопив, а частину закопав на березі.

Члени «Ніхто крім нас» повідомили слідству та суду, що вони не мали уявлення кого вивозили і яку зброю приховували.

СБУ виявила зброю через півтора року після подій на Майдані — після того, як отримала інформацію від членів організації «Ніхто крім нас».

Члени «Ніхто крім нас» дали свідчення в суді. Вони брали участь у слідчих експериментах і розповіли про те, як відбувався вивіз і де ховали зброю. Також вони вказали на Сергія Яковенка, впізнавши його на фото. Впізнали також Дмитра Садовника.

Членам організації «Ніхто крім нас» слідство не висувало підозр, крім голови об’єднання — Олександра Ковальова. У 2016 році йому повідомили підозру у приховуванні злочину, але у 2019 році справу закрили через недостатність доказів.

Сергій Яковенко з 2012 року обіймав посаду заступника начальника управління оперативних розробок міжрегіонального характеру Департаменту держслужби з боротьби з економічною злочинністю МВС України.

Ексміліціонера судили заочно. З 2014 року його оголошено в міжнародний розшук. За інформацією прокуратури, Яковенко спочатку виїхав до окупованого Криму, а потім до Росії.

25.05.23 суддя Голосіївського суду Києва Микола Дидик заочно засудив до 10 років ув’язнення Яковенка та визнав винним за всіма чотирма статтями обвинувачення : у виконанні явно злочинного наказу перевищення влади та службових повноважень (ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 ККУ), носіння вогнепальної зброї без дозволу (ч. 1 ст. 263 ККУ), незаконне видалення маркування з вогнепальної зброї за попередньою змовою групи осіб (ч. 2 ст. 263-1 ККУ), приховування тяжкого і особливо тяжкого злочину (ч. 1 ст. 396 ККУ).