Адвокатське бюро "ПАВЛЕНКО ТА ПАРТНЕРИ"

2022-08-15 19:20:50 ​​КАС ВС визначив, що доступ до електронного судочинства в Україні є додатковою конституційною гарантією права на судовий захист

Громадянин подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду, якою повернуто його (позивача) апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд виходив із того, що апеляційну скаргу з кваліфікованим електронним підписом подав від імені позивача його представник через систему «Електронний суд», долучивши копію довіреності, сформовану з таким же підписом у цій системі. Проте оригіналу або копії нотаріально посвідченої довіреності, виданої позивачем на ім’я представника, в матеріалах справи немає.

Отже, суд апеляційної інстанції, посилаючись на ч. 2 ст. 59 КАС України, дійшов висновку, що оскільки апеляційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку, то суд не має підстав для прийняття до розгляду такої апеляційної скарги, а тому повернув її скаржнику.

Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції, скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та повернув йому справу для продовження розгляду.

Колегія суддів КАС ВС на підставі аналізу положень статей 18, 44, 55, 57 та 59 КАС України дійшла висновку, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов’язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов’язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Суд також, зважаючи на Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, дійшов висновку, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису.

Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд». При цьому користувачі не мають можливості будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Таку можливість для представника сторони слід розглядати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України: кожен має право на апеляційне оскарження судового рішення як особисто, так і через використання професійної правничої допомоги. Сучасний стан електронного судочинства в Україні враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дає змогу зробити його використання для особи зручним, а суду – уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.

Постанова Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21 (адміністративне провадження № К/9901/43626/21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/103129035. Відкрити / Коментувати

2022-08-12 14:10:50 Відкриті дані про судові рішення для обраних, або як корупція ховається за війною

Відповідно до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних Державна судова адміністрація є розпорядником наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, зокрема і даних Єдиного державного реєстру судових рішень. Ці дані мають публікуватися у затвердженій формі та із щоденною регулярністю.

З початком повномасштабної війни ДСА (в особі ДП «Інформаційні судові системи») припинила публікацію та оновлення відкритих даних, як і загальний доступ до Реєстру судових рішень, пояснюючи це необхідністю убезпечення судів та учасників судових процесів від використання таких даних агресором.

Уже з липня ДСА було відновлено доступ користувачів до Реєстру судових рішень, однак не було поновлено публікацію даних Реєстру у формі відкритих даних.

В той же час, замість публікації даних у відповідності до вимог ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та Постанови КМУ «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», ДСА почала вибірково за непрозорими механізмами надавати дані Реєстру окремим комерційним структурам, які використовують такі дані у своїх програмних продуктах.

В результаті зазначених дій склалася ситуація, коли дані Реєстру судових рішень отримуються за непублічними каналами комерційними підприємствами за сприяння ДП «Інформаційні судові системи», але не публікуються для відкритого і безоплатного використання звичайними користувачами та громадянами.

Сумнівним є ухилення ДСА від публікації відкритих даних з прикриттям війною, адже якщо дані Реєстру містять інформацію, яка може бути використана ворогом, зацікавлені особи можуть спокійно отримати доступ до таких даних оплативши отримання даних від комерційних систем (Опендатабот, ZakonOnline, Liga360 і тп), яким ДСА за непрозорими механізмами збуває такі дані.

Тобто приховування ДСА відкритих даних Реєстру судових рішень жодним чином не сприяє захисту осіб, яких ці дані стосуються. Такі дії лише нівелюють встановлене законом право громадян та підприємств на відкритість отримання даних, понижують позицію України в рейтингу Світового індексу відкритих даних, та, з огляду на вибірковість надання таких даних окремим комерційним компаніям, свідчать про корупційну складову в розпорядженні даними Реєстру судових рішень.

В цивілізованому світі доступ до публічної інформації у формі відкритих даних обґрунтовується тим, що ця інформація є суспільним благом, а тому має бути у відкритому користуванні суспільства, а не лише певних людей чи установ. Однак, у владного розпорядника такої інформації своє власне бачення щодо монопольного використання таких даних та їх надання лише для «обраних».

Існування відкритих даних дозволяло створювати програмні продукти для юристів, які безкоштовно або за мінімальну вартість дозволяли автоматизувати частину роботи, зокрема щодо відстежування значної кількості судових справ. Однак, в результаті припинення публікації відкритих даних та передавання їх лише окремим особам, які отримали прихильність від ДСА, для доступу до тих же самих відкритих даних користувачі будуть змушені оплачувати коштовні щомісячні підписки на сервіси, які по суті стають монополістами в організації автоматизованого доступу до даних ДСА.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що поки в країні йде війна і суди з юристами в складних умовах зниження попиту на юридичні послуги намагаються втримати належний рівень юридичного забезпечення, хтось намагається монополізувати відкриті дані під виглядом захисту цих самих судів з учасниками справи, та використовувати дані у власних, імовірно комерційних, інтересах.

Таким чином дані лише називаються відкритими, а фактично їх розповсюдження здійснюється закрито, серед заінтересованих комерційних структур

https://www.facebook.com/courtmeetings/posts/pfbid0nESZVmMxs6VBqMKgs6iazFvWxCnn67bQjVzsZs18UBaq1232gBy2A4D96GxM1ZsDl Відкрити / Коментувати

2022-08-12 11:47:46 ​​ВП ВС висловилася щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту плати за послуги банку, які повинні надаватися безоплатно

Особа звернулася з позовом до ПАТ «Ідея Банк» про визнання недійсним кредитного договору. Суди відмовили в задоволенні позову. Позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку, серед іншого, мотивувала тим, що суди по-різному трактують можливість встановлення в кредитному договорі комісії за його обслуговування.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі ВС керувався тим, що законодавство, яке регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін 2017 року з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика з питання можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах, однак із прийняттям цього Закону судова практика змінилась.

ВП ВС висловилася щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно. У такому разі має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині скасовує дію попереднього нормативно-правового акта. Тобто у спірних правовідносинах (кредитний договір укладено 19 червня 2018 року) застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування», яким безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Проте Велика Палата ВС констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, ВП ВС зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону.

Пунктом 1.4 кредитного договору позивачці встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем. Розмір плати за обслуговування кредиту, визначений у п. 6 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів), фактично стосується лише послуг з надання інформації про кредит на вимогу споживача не частіше ніж один раз на місяць, оскільки ним не передбачено надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов’язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості.

Ураховуючи те, що позивачці встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов’язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, ВП ВС дійшла висновку про те, що положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між позивачкою та відповідачем, щодо обов’язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Детальніше – https://cutt.ly/oXeUvip.

Постанова Великої Палати ВС від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105423479.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#ВС #ВП_ВС #споживче_кредитування #нікчемний_правочин #відступ #належний_спосіб_захисту Відкрити / Коментувати

2022-08-12 11:47:22 Кваліфікація дій громадянина України, спрямованих на збирання з метою передачі представникам рф відомостей, що становлять державну таємницю

Дії громадянина України, спрямовані на збирання з метою передачі представникам рф відомостей, що становлять державну таємницю, містять ознаки складу державної зради у формі шпигунства (ст. 111 КК).

Категорія: Державна зрада (cтаття 111)
Постанова, 04.02.2021, 638/1423/18, Злочини проти основ національної безпеки України, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду Відкрити / Коментувати

2022-08-12 11:46:44 Обставини, що враховуються при призначенні покарання особі, яка визнана винуватою у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України

При призначенні покарання особі, яка визнана винуватою у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, суди повинні ретельно досліджувати обставини справи, дані про особу винуватого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. У разі призначення судом покарання особі, яка визнана винуватою у вчиненні злочину проти основ національної безпеки, що посягає на територіальну цілісність України, звільнення її від відбування покарання з випробуванням, навіть за наявності обставин, що пом’якшують покарання, є необґрунтованим.

Категорія: Загальні засади призначення покарання (стаття 65), Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78), Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)
Постанова, 28.05.2020, 489/7957/15-к, Злочини проти основ національної безпеки України, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду Відкрити / Коментувати

2022-08-12 09:43:22 ​​Верховний Суд проаналізував переданий на підпис Президентові України Закон України «Про акціонерні товариства»

До вашої уваги довідка за результатами аналізу Закону України «Про акціонерні товариства» №2493, прийнятого Верховною Радою України й переданого на підпис Президентові України – https://bit.ly/3bSeHUP .

Довідка підготовлена управлінням забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

27 липня 2022 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон № 2493 «Про акціонерні товариства». Цей законопроєкт перебував на розгляді парламенту з листопада 2019 року. До другого читання до нього внесли понад 900 поправок. 1 серпня 2022 року вказаний Закон передано на підпис Президентові України. Цей Закон, за винятком низки норм, набуває чинності з 1 січня 2023 року, змінюючи Закон України «Про акціонерні товариства» від 2008 року.

Згідно з пояснювальною запискою основна мета законопроєкту – підвищення рівня корпоративного управління в господарських товариствах з огляду на європейські практики та стандарти, що сприятиме захисту прав інвесторів і розширенню можливостей для залучення капіталу.

Окрім цього, відповідні зміни вносяться до ЦК України, ГК України, ГПК України, КПК України, законів України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про кооперацію», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про депозитарну систему в Україні», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про кредитні спілки», «Про холдингові компанії в Україні» та інших законодавчих актів України. Відкрити / Коментувати

2022-08-10 19:00:44 Чи може дитина, громадянин України, в’їхати в Україну за свідоцтвом про народження, яке видане за кордоном

Може

Статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.
Згідно із частиною шостою статті 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством – на дипломатичні представництва України.

Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | YouTube | TikTok Відкрити / Коментувати

2022-08-10 11:45:26 Зберігання одного патрона, що є бойовим припасом. Малозначність діяння.

Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут без передбаченого законом дозволу одного патрону, що є бойовим припасом, хоча формально і містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, однак за відсутності в особи зброї для відстрілу цього патрону, що унеможливлює його використання як бойового припасу за цільовим призначенням, є малозначним діянням (ч. 2 ст. 11 КК).

Категорія: Поняття та класифікація кримінальних правопорушень (статті 11, 12), Кримінальні правопорушення, що посягають на безпеку поведінки із загальнонебезпечними предметами (статті 262–270)
Постанова, 10.02.2022, 523/8553/16-к, Злочини проти власності, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду Відкрити / Коментувати

2022-08-10 11:38:29 Визначення судом у вироку розміру штрафу в такій умовній розрахунковій одиниці, як неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Кримінальне покарання у виді штрафу відповідно до ст. 53 КК повинно призначатися в такій умовній розрахунковій одиниці, як неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Визначення судом у вироку розміру штрафу виключно у гривні є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Категорія: Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)
Постанова, 21.02.2022, 378/549/21, Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду Відкрити / Коментувати

2022-08-09 18:44:48 ​ В Україні підвищилась вартість поліса «Зелена картка»

МТСБУ перерахувало тарифи на поліс "Зелена картка" для виїзду за кордон на авто Так, вартість страховки з 26 липня підвищилась на 26% через зростання курсу в Україні.

Ми домовились із сервісом онлайн-страхування hotline.finance про знижку % на Зелену картку за промокодом GCARD10 , який діє до 31.08.2022. Оформлення електронного поліса займає всього 5 хв, а готова страховка автоматично висилається на email

Електронну Зелену картку можливо оформити, навіть якщо ви вже за кордоном. Відкрити / Коментувати