2022-08-28 16:53:28
Військовослужбовці, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини, що мають інвалідність 1-2 групи мають право бути звільненими з військової служби за сімейними обставинами.
Де передбачено:
Відповідно до абзацу 4 підпункту г) пункту 2) частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, як «у зв’язку з наявністю одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Але, коли військовослужбовець подає рапорт на звільнення, додає копії документів, що засвідчують відповідні сімейні обставини, то юристи військових частин починають вигадувати, що нібито треба подавати довідку про склад сім’ї, де військовослужбовець має бути єдиним родичем, хто може утримувати особу з інвалідністю, а ще й до того всього – довідку, що батько, матір чи дружина потребують постійного догляду.
Якщо виявляється, що є інші родичі чи нема тої довідки про необхідність постійно догляду, то командири військових частин відмовляють військовослужбовцю у звільненні або просто ігнорують його рапорт, що само собою є прямим порушенням вище вказаної норми.
Чому така відмова є незаконною:
Абзац 5 підпункту г) пункту 2) частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – «Закон») не містить такої вимоги, що статус батька/матері чи тестя/тещі повинен підтверджуватися довідкою про необхідність постійного догляду.
Необхідність здійснення постійного догляду за хворими батьками/дружиною встановлюється іншою нормою – абзацем 4 підпункту г) пункту 2) частини 4 статті 26 Закону, де дійсно наявність відповідної довідки є необхідною умовою. Але це стосується лише випадку, коли не встановлена інвалідність.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» «особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист».
Тобто, сам факт інвалідності батька/матері/тестя/тещі свідчить про «стійкий розлад функцій організму», що не потребує якихось додаткових довідок, і засвідчується довідкою СМЕК чи пенсійним посвідченням про інвалідність та документами, що засвідчують родинний зв’язок.
Також вище зазначена норма абзацу 5 підпункту г) пункту 2) частини 4 статті 26 Закону не містить умови, що у батька/матері чи тестя/тещі мають бути відсутні в складі сім’ї інші особи, що можуть здійснювати постійний догляд за ними, на відміну від положень абзацу 8 підпункту г) пункту 2) частини 4 статті 26 Закону.
Про відсутність інших осіб, які можуть здійснювати постійний догляд, може йтися, наприклад, коли військовослужбовець здійснює постійних догляд за іншою особою з інвалідністю 2 групи, або особою, яка потребує постійного догляду, ніж батько/матір/тесть/теща/дружина/дитина – згідно абзацу 8 підпункту г) пункту 2) частини 4 статті 26 Закону.
1.5K viewsАдвокат Анжела Василевська, edited 13:53
В
