Привіт-привіт! Продовжуємо нашу рубрику #HackTheInterview. | Agile Space 💙💛
Привіт-привіт!
Продовжуємо нашу рубрику #HackTheInterview. Дякуємо, що поділились під минулим постом своїми запитаннями. Сьогодні відповідаємо на одне із них.
Як ви забезпечили процес трансформації від хаосу до аджайлу (скраму)?
Kateryna Motko Scrum Master at Symphony Solutions.
У мене ніколи не було такого, щоб у нову компанію/проєкт, де я приходила на позицію скрам мастера, був вотерфол і треба було перейти на гнучкі підходи. Всюди був аджайл, принаймні так це називали. Тому основи вже були закладені. Далі ж все відбувалось в п’ять кроків:
Ідентифікували як ми дійшли до такого “аджайлу”: часто траплялось, що ті чи інші рішення щодо того, як ми будемо все робити, були правильними на той момент, коли вони приймались, більше того, ніхто ніколи не хоче погіршити процес, тому коли хтось щось пропонував, то це було з хороших мотивів, відтак на цьому етапі ми розбирались з усіма аспектами нашої теперішньої роботи. Цей крок є дуже важливим, бо колись у мене було неправильне розуміння проактивного скрам мастера, умовно так: я прийшла, сказала, що треба змінити і поїхали це змінювати - ні, так воно в мене не спрацювало, не прижилось;
Визначали до якого аджайлу ми все ж хочемо дійти: по-перше, іноді хтось хоче аджайл у себе аби був, по-друге, іноді трапляються неправильні очікування від того, що цей підхід може дати і що не може дати. Грубо кажучи: якщо компанія робить поганий продукт і переходить на скрам, то вона буде робити поганий продукт по скраму. Скрам сам по собі не покращує ваші продажі. Шлях від покрокового використання скраму до реалізації потрібного, хорошого, якісного продукту лежить через зміну майндсету. Тому на цьому кроці розбираємось з очікуваннями і розумінням самого аджайлу;
Створювали список відмінностей між теперішнім нашим “аджайлом” і майбутнім нашим аджайлом: увесь перелік відмінностей послужать нам нашим майбутнім списком проблем (impediments backlog), повертаємось до нього з певною періодичністю;
Визначаємо 1-2 пункти, які найбільше нас гнітять: колись я любила змінювати все і одразу, або хоча б по максимуму, але насправді це дуже стресово для усіх залучених, бо глобальні зміни завжди підкошують нашу реальність, а це боляче. По правді зміни самі по собі не дуже приємні, бо треба докладати зусиль, старатись, а результат може бути не таким і т.д. Тому я для себе затямила: не намагаюсь змінити все, змінюємо лише найбільш необхідне. Ще один аргумент на користь дрібних змін: так легше оцінити чи це на краще і чи ми будемо з цим продовжувати.
Розплановуємо план дій по цих 1-2 пунктах: тут важливо, щоб кожен знав хто, що, і коли, і скільки має робити, і дати змінам прижитись, 1-2 ітерацій може бути замало, щоб винести вердикт про те, що ця зміна нам не годиться.
Тому для мене шлях до аджайлу - це дорога постійних дрібних покращень
Розкажіть як ви помагали організаціям переходити на аджайл? Пишіть в коментарях ваш досвід
