Герої
Приїхала дитина в домовині,
А матір на колінах гірко плаче...
- Віддав мій син життя за Україну,
Його я більше не побачу.
Це москалі все відібрали,
Кровинку рідну, що ростила,
Нитки життя йому порвали.
Я не для того сина народила.
Синочку, іди їсточки за стіл!
Гукнула б я днів зотри тому,
Я принесу на дев'ять днів,
Те, що любив ти їсти вдома.
Вже не відчую запах сина,
Не доторкнусь до його рук,
Його ліжко - домовина,
А земля - для нього пух.
Ні! Не треба мені прапор,
Що Герой мій заслужив,
Такий був у його брата,
Той у битві голову схилив.
Горітиме на кладовищі свічка,
Задля вас, мої сини Герої,
Про вас пам'ять - буде вічна,
Й не звучатимуть конвої.
Аґнєшка мокшицька
(Жовтень 2022 р
)
#вірші '
#герої '
