Як отримати 10 т/га озимої пшениці? Схема живлення. Частина 1. | Agrobox

Як отримати 10 т/га озимої пшениці? Схема живлення.
Частина 1.

Насправді все не так складно, як на перший погляд виглядає цей процес.
1. Спочатку суха математика. Нам потрібна інфо скільки необхідних елементів живлення на формування 1 т основної та побічної продукції. Ця інфо для більшої половини агрономів та директорів не нова, але як показує практика, лише до 10% їх реально користується нею на практиці.
2. Беремо до уваги попередник та його врожайність. В даному конкретному випадку, попередник традиційний озимий ріпак. Перераховуємо співвідношення основної до побічної продукції (наприклад 1:1, 1:2 чи 1:1,3) і маємо кількість поживних решток на 1 га.
3. Далі знаходимо інфо про вміст елементів живлення в кожній тоні чи кілограмові решток (а вони там о чудо є, і не мало ), перераховуємо, і розуміємо скільки елементів живлення ми вже маємо на 1 га в соломі. Тут теж як правило нічого страшного нема, навіть приємно)
4. Дуже круто, для повної картинки, і це архіважливе, ще б мати аналіз грунту, а саме кількість рухомих сполук елементів. Це б точно вже дало розуміння який дефіцит або профіцит елементів ви маєте на свою планову врожайність.

Тепер технологічні моменти.
1. Поживні рештки.
Мінералка то є дуже дорого сьогодні, 100 кг якісного європейського складнозмішаного добрива під посів це 4000-5000 грн. Даний захід максимум дасть 1 т прибавки зерна на зернових культурах. Рахуєте сьогодні вартість зерна, і є розуміння що цей технологічний момент сьогодні вже не є актуальним абсолютно. Моя думка, класний вихід із ситуації - це штучно пришвидшити процес мінералізації решток "деструкторами". Це набагато дешевше, і в систематичному застосуванні їх є реальні здвиги в кращу сторону і по структурі грунту, і по гумусу і т.д і.т.п.

Отже, на формування 10 т пшениці, азоту потрібно 300 кг д.р( 870 кг селітри, або 650 кг карбаміду). Одна тонна добрива нехай буде 35000 грн, затрати 30500 грн, а вартість 10 т зерна 45000 грн. Якось не дуже виходить симпатично))). Тут кожен може поставити свої цифри і для себе мати власне розуміння. Доречі,це ми ще не сіялись, і не заправляли трактор.
Що робимо далі?

В нашій ситуації, нагадую, попередником є озимий ріпак з урожайністю 3 т/га. Співвідношення 1:2. Це 6 т соломи. Вміст азоту в соломі ріпаку 0.54%, або 32 кг азоту, або 100 кг селітри у фізиці.

В осінній період пшениця потребуватиме лише 8-10% азоту від своєї загальної потреби.

Після збирання ріпаку, вносимо "деструктор" та 65 кг/га карбаміду у фізиці. І заробляємо це все в грунт. Тут краще заробити це все на глибину 10-15 см. Максимально швидко прискорюємо процес мінералізації та вивільнення елементів з решток. Селітра то не дуже підходить, і розчиняється погано, а виганяти окремо трактор з лійкою, а ще в цей період як правило дуже жарко...Карбамід то буде тема. Плюс весь біурет з нього вийде, за час від внесення до посіву, а отже не буде пригнічення на сходи культури.
Перший крок зроблений.

2 частина згодом, після 50 лайків