81 рік тому, 10 лютого 1940 року більшовицький уряд розпочав насильницьку депортацію українського населення з Галичини та Волині.
Москва нас винищувала повсюдно та повсякчас! Той день для понад 100 тисяч людей став «чорною суботою»… Енкаведисти вдирались до помешкань зі зброєю в руках із голосним криком-наказом «Собірайтєсь!». На збори часу не давали...
Депортованих везли у брудних товарних вагонах або вагонах призначених для перевезення худоби. Тобто, вони не обігрівались, у них не було вбиралень. А шлях тривав від двох тижнів до понад місяця! Сумна дорога страждань, принижень, смертей!
Насамперед до списків на вивезення потрапляли підприємці, дрібні ремісники та приватні рільники. Особливо ті, які були активістами громадських просвітницьких організацій, які могли згуртувати громаду і налаштувати проти новоявлених «визволителів».
Починаючи з лютого 1940-ого року, виселення населення Галичини відбувались кожних два місяці. І склало врешті майже 15% мешканців регіону - 1 млн людей! Це неможливо пробачити..
