разгребаю почту... среди разных писем нашел вот такой душевный | Andrey Burenok

разгребаю почту...
среди разных писем нашел вот такой душевный посыл солов'їною

украинцы, живущие сейчас заграницей, можете в комментарии написать откуда вы, где сейчас и как давно там. возможно отправлю к вам оператора в будущем, что показать простую жизнь обычных, но особенных людей.

доречі, особливі всі люди, все по-своєму, але особливі..

цитирую посыл: "Доброго дня чи вечора, шановний Андрій. Щойно переглянула Ваш фільм про Колумбію і спіймала себе на думці, що Ви позиціонуєте себе як мандрівника, наставника, вчителя....

Але зовсім не говорите про себе як психотерапевта. Я, мабуть, не відкрию Америку, якщо скажу, що Ваші фільми несуть крім інформації, просвітництва ще й позитив. Для мене так точно.

Я - Вчитель географії з великим педагогічним стажем. Навіть з огляду на сьогоднішні події в нашій країні Ваші фільми - це той позитив, який цікавий і перемикає думки людей, очищає. А сьогодні без цього перемикання і очищення не можливо. Просто можна "поїхати дахом".

Ви даєте в своїх фільмах не лише живу картинку природи, а й корисну інформацію якої точно немає в підручникам. Фільми мають величезний виховний посил - збереження природи.

Я стала рекомендувати ваші фільми для перегляду своїм учням і це працює. Деякі фільми я переглядаю декілька разів. З початком війни Ви почали серію фільмів про Україну, а саме Карпати. Дякую за щирість, гарну нашу мову. Це - надихає і дає віру. Не все так погано в нас.

Залишилося лише доробити основну роботу - вигнати ворогів, а країну гуртом відбудуємо. Оця віра в фільмах, той позитив заспокоює, вселяє надію на майбутнє. Мені це пообіцяв один юнак. "Який може бути туризм? В країні війна.Туризм буде після Перемоги." Ми всі віримо, що ПЕРЕМОГА БУДЕ. Дякую Вам за оптимізм, професіоналізм, патріотизм, психотерапію, любов до життя.
З повагою О.Т. (спеціально не пишу імені. просто лист. Я навіть не впевнена , що Ви його прочитаєте. Та все ж таки - ДЯКУЮ.) "