Telegram, Viber, YouTube та місцеві вибори Однією з особливос | Коваленко LIVE
Telegram, Viber, YouTube та місцеві вибори
Однією з особливостей місцевих виборів 2020 стане використання більшої кількості платформ для «обробки» виборців.
Якщо в 2015 році політики використовували добре знайомі традиційні онлайн і друковані ЗМІ, створювали свої партійні газетки, йшли на ТБ і працювали з Фейсбуком та Твіттером, то в 2020 році майданчиків побільшає.
Ось кілька трендів окрім Фейсбука
1. Вайбер - він досі недооцінений. У той час, коли політики все одно ставитимуть на Фейсбук, Вайбер є найбільш популярним додатком в Україні та СНД . І саме Вайбер охоплює аудиторію, що найбільше ведеться на гречку і фейки - старше покоління, різного роду мамочки в батьківських групах, що розповсюджують історії про вертольоти, з яких оброблятимуть міста від коронавірусу. Зручна ця платформа ще й тому, що там нема фільтрів від фейків. А велика кількість користувачів різношерстної аудиторії забезпечує поширення чуток «від Петі, до сусіда Васі» і далі зі швидкістю світла. Чутки є невід‘ємною складовою політичних кампаній. А населення України у своїй переважній більшості не вміє споживати, працювати та аналізувати інформацію.
Ви теж сміялися з бабусь, які вірять всьому, що пишуть газети і кажуть по ТБ? Радянський Союз?
Ваші онуки будуть ржати з вас, тільки через Вайбер. Особливо це помітно, коли стосується малих населених пунктів. Ще й розкачати народ за допомогою Вайбера можна роботою в мікро-групах, як це було у Нових Санжарах - про це писало видання Тексти. Тому Вайбер буде точкою входу для роботи з населенням під час цих виборів.
2. Телеграм - це платформа, де сконцентрована переважно молода аудиторія, середнього достатку. І купа ВІПів, які граються в політику.
Український сегмент ТГ перевалив за 3 млн. Анонімні політичні канали легалізувалися через ЗМІ завдяки виборам 2019. Бо ще в 2018 році їх практично не помічали, а сама мережа асоціювалася виключно з росіянами. В підсумку, легалайз відбувся завдяки багатьом власникам проросійських ЗМІ, які і вклалися в сітки каналів в Україні та об‘єднали їх з російськими мережами. Зрозуміло, що зараз політичне поле ТГ використовують як представники «зеленої» команди різних мастей: кварталівські, коломойські-дубінські, шарій, курченківські, а також впливові гравці різних секторів економіки та регіональні еліти. В ТГ вкладати було модно рік тому, зараз сітки оновлюються, розширюються, точково працюють в регіонах і різних сферах.
На виборах вже йде скупка, наприклад, Київських каналів з аудиторією 10 тисяч +. На біржах ще в квітні продавалися канали коронавірусної тематики, які швидко і органічно росли на паніці і контенті, а зараз їх трансформують в політичні ресурси. Головна перевага ТГ - це точковий доступ до часто якісної аудиторії. Людей, що вирішують долі. Тому там і крутяться гроші. Зараз соцмережа переживе другий етап перенасичення. Відбудеться черговий виток відмирання частини старих каналів і їх заміна новими, а також ріст каналів-бульбашок під вибори
3. Глобально зростає роль YouTube. Але поки професійно користуються ним одиниці політиків, які наймають для цього окремі команди. Бо це дорого - місячні бюджети +- $10 К без якогось прогнозування масштабування люди витрачати не ризикують. І хоч Ютуб в нас є другим сайтом за популярністю після Гугла, і в цій ніші зростають ЛОМи набагато активніше, ніж у Фейсбуці - ще й нема «політичної цензури», послуги діджитал досить дорогі.
Наслідком є використання платформи для ситуативної реклами політичних роликів кандидатів. Не кожен масштабується як Зеленський із сіткою. Чи Гончаренко...Хоча приклад Дубінського доводить - впізнаваність на Тб можна конвертувати в роботу на Ютуб, як кажуть, «на колінці». Але важлива деталь - російськомовний контент тут заходить на ура. Україномовний...ноу.
