Мій текст 2021р. Ми й досі дивимось на 2СВ через московські ок | Андрій Міщенко || офіційний канал

Мій текст 2021р. Ми й досі дивимось на 2СВ через московські окуляри, а зараз ще й европейські додались.

''Ніколи знову'' - це, як передсмертний крик кози, що попала до рук хижака. Та плювати хижаку на блеяння кози, хоч сто раз простогне: ''ніколи знову''.
Ми й надалі в їхніх рамках праздніцтв і чєвствованій дня ''пабєди''.

Замінили колорадські ленти на мак. І наче суть змінили.

Прихід німців в Україну дав шанс українцям на власну державу. Відбулось звільнення України від майже двадцятиліття московської окупації. Українці вперше від двадцятих років пішли у власні церкви, вперше отримали документи - паспорти та посвідчення особи, вперше взаєморозрахунок між людьми відбувається за допомогою грошей, українці почали отримувати за працю гроші, а не трудодні, з'явилась величезна кількість україномовної преси, прокидається громадське життя, створюються самодіяльні колективи, україномовна освіта. Українці навіть згадали про таке поняття, як приватна власність, а в селі вперше з'явились новозбудовані школи, инша інфраструктура. Так, так, бо школи при московитах розміщувались в конфіскованих будинках наших ґаздів і жодної збудованої для апатридів. Та, що там багато писати - білий хліб та шоколад вперше спробували!!!
І надважливо, українці отримали можливість перегрупувати власні сили - створили воєнізовані структури, поширили державницькі ідеї на всю Україну. Парадокс, але створення власних військових формацій ми також завдячуємо німцям, хоч проти них попервах і створювали. Для нас прихід німців - це була ''відлига'' та ковток свободи.
Біда, що театр бойових дій проходив Україною і через це ми заплатили найбільшу ціну в світі. В тому числі розстрілами світочів українського націоналізму.

І от питання, щоб було з нами, якби не цих три роки ''передиху''? Лиш двох років 1939-41рр вистарчило камісарам, щоб вислати чверть українців з західної України та знищити все патріотичне та громадське середовище.

Мільйони наших людей побачили, що навіть та ж окупація може бути иншою. Побачили инший світ, иншу цивілізацію, а сотні тисяч отримало можливість взяти до рук зброю у війні за свою державу. Можливість та шанс!!!
В результаті нашої боротьби ми отримали незалежність тільки в 1991р.

А, що таке 1939-1945 на офіційних заходах та аватарках я так і не збагну. Окрім, як констатація факту початку та закінчення війни для більшості народів світу, але не для українців, що ще до середини шістдесятих зі зброєю в руках чинили опір новому-старому окупантові.

Будь як, будь чим, з ким будь. Скористати моментом аби вибороти власну державу.

''Завжди і знову!"