Ми на порозі нового наступу росіян. Від початку року вони не л | Ганна Маляр

Ми на порозі нового наступу росіян. Від початку року вони не лише не припиняли набору, але й готуються, формують резерви. Є ризики відкриття нового фронту. І ми можемо бути певні, що із західною допомогою чи без неї, але ми з вами не зможемо не лише перемогти, а навіть встояти без ключового – людей.

Мобілізація в Україні - це найважливіше та водночас найболючіше рішення на сьогодні. Це питання виживання нас як країни і нашого народу.
Проголосований закон про мобілізацію - відверто не найкращий, але він був необхідний. Військові вимагали цей закон вже давно, і просили в тому числі не проводити демобілізацію, щоб не оголяти фронти.
Це світова практика. Жодна держава під час війни не демобілізовує свої війська.

Якби рішення про демобілізацію було б зараз прийнято, то на весну 2025 ми б мали однозначно програшну позицію і нам би довелось мобілізовувати значно більше людей, ніж це відбувається зараз. І кількість загиблих зросла б в рази через «необстріляність» такої маси людей.

З іншого боку - депутати, які не лише не сприяли, а ставили палки в колеса на кожному етапі і завалили законопроєкт тисячами правок. Протягом цих місяців складалось враження, що депутати або не розуміють, або легковажать загрозою. Політичні ігрища під час війни - це абсолютно неприпустимо, особливо довкола важливих для нас як повітря питань.

Але, попри все це, я не мала морального права так емоційно реагувати на ток-шоу. Мене обурив той факт, що народний депутат Інна Совсун утрималась, тобто не дала свій «голос» за життєво важливий для країни закон. Але мене це не виправдовує. Я не права. Я прошу вибачення у народного депутата фракції «Голос» Інни Совсун.

Пані Інно, це важке випробування для вас і тисяч українських сімей в кого рідні служать в силах оборони. Я щиро перепрошую і мені самій ніяково від того, що відбулось в ефірі.
Останні два роки були непростими і попереду не менш складні часи.

Ми всі в одній команді - команді України.
Хоч я давно не працюю в державних установах, але мені як і кожному громадянину болять усі гострі питання, повʼязані з війною.
Головне тут, що перед лицем московської загрози ми повинні діяти спільно, незалежно від політичних поглядів.

Я не політик і не чиновник, в мене нема ні задачі, ні бажання всім сподобатись.
Я хочу, щоб Україна вистояла.