2022-03-06 14:33:36
уявіть тільки… ви одинадцятий день гортаєте тг, читаєте страшні новини, панікуєте і ниєте, яке чудернацьке життя було [до]. а потім у вічі впадає повідомлення з каналу Анонімного чату, де якась навіжена жинка каже вам, що
ви - круті (особливо тоді, коли не кидаєте члени)).разом з тим
я вдячна чату за людей. тут я закохувалася
(чи не щоночі)); гуляла в парку з хлопцем і ми разом дивились, як єбуться пси; ми їздили по нічному місту і говорили про «Енеїду»; дивилися на зірки біля озера і шукали Велику Ведмедицю; я читала людям свої вірші на стометрівці; пила з ними багато(!) чаю в «Аромакаві» і ще більше разів виливала його на себе; спілкувалася з нереальним письменником, який до божевілля наповнив мене собою
(та-та, містере видатний Ніхто, я про тебе)); говорила про життя з ДУЖЕ-ДУЖЕ розумними людьми, які чемно терпіли мою мінливість і вічні опади; знаходила тут
друзів, з якими обговорювала колишніх і які самі ставали ними)); спілкувалася зі справжніми комедіянатами, які жартують про апельдочку; вчила пациків ставити коми і писати не з дієсловами окремо)); знайшла багато людей, які люблять мої вірші; я зустрічала тут хлопців, яких не можу забути вже четвертий рік) пам’ятаю кожного, з ким спілкувалася цілу ніч )
і дуже сподіваюсь, що зовсім скоро все налагодиться й ми знову підемо дивитися в парк на псів, на зірки, підемо пити чай в «Аромакаву» і сміятися з тупих жартів!)
п.с. - та сама квітка Лі, яка рофлить зі всього і розповідає казку про пса і черепаху)
5.1K views11:33
А
