рано чи пізно ти прийдеш у норму. дерева, які це бачили, перер | Ще один поет

рано чи пізно ти прийдеш у норму.
дерева, які це бачили, перероблять на нові меблі.
річкова вода, яка це несла,
стане частиною океану.
чорноземи всотають рештки весняного бруду
і будуть ще більш родючими,
металеві осердя проваляться далі, глибше.
міста змахнуть із себе руїни
завченим за століття рухом,
ніби пил із подертого рукава.
люди ще пам'ятатимуть,
але нерозказані історії зрештою закінчаться,
ненаписані книги напишуть,
а поети з достатньою кількістю самоповаги
покінчать життя самогубством,
журналісти візьмуть достатню кількість інтерв'ю,
зроблять сюжети навіть один про одного,
архіви розкриють на потіху натовпу,
навіть суди за підтримки міжнародних інституцій
будуть завершені.
рано чи пізно ти прийдеш у норму
і оповідатимеш дітям своїх дітей:
та я за кілька років пережив стільки,
скільки вам, пиздюкам, на все життя вистачить, —
тільки продовжиш здригатися усім тілом,
коли ті за вікном будуть
бавитися петардами.