Монополії України та Економічна Конкуренція

2020-07-29 16:42:28 ​​ У США Антимонопольний Фонд виділив $ 1,6 млн на розвиток антитрасту.

Антимонопольний Фонд, створений минулого року одним із засновників Facebook Крісом Г'юзом, опікується питаннями розвитку конкуренції заявив про виділення траншу 14 дослідницьким установам, об’єднанням малого бізнесу та громадським організаціям, які досліджують ринкову концентрацію у багатьох секторах.

Таку заяву було зроблено за декілька днів до дати, коли директори найбільших американських компаній (Amazon, Apple, Facebook та Google) мають виступити перед Конгресом у рамках слухань, присвячених дослідженню ринкової влади онлайн-платформ.

Варто відзначити, що причетність засновника Фонду до компанії Facebook жодним чином не може свідчити про намагання вплинути на процес розслідування, адже після того як у 2007 році пан Г'юз залишив Facebook, він став одним з критиків ринкової влади великих технологічних компаній. У 2019 році він навіть закликав до примусового поділу соціального медіа-гіганту, у створенні якого він брав участь.

Ця пожертва є частиною ініціативи, яка передбачає спрямування $ 10 млн на сприяння розвитку конкуренції у галузях фармацевтики, фінансових послуг, сільського господарства та технологій.

Опікування приватними інвесторами питаннями розвитку конкуренції, а також їх прагнення до структурних змін в економіці, спрямованих на зміцнення економіки країни та усунення соціальної нерівності, є свідченням високого рівня розвитку громадянського суспільства, який варто наслідувати та до якого варто прямувати. Відкрити / Коментувати

2020-07-28 13:50:35 ​​ Радіаційна змова. АМКУ викрив змову на торгах по закупівлі робіт у Чорнобильській зоні відчуження.

В Антимонопольному відомстві повідомили про викриття картельної змови на конкурсі зі відбору підрядника для будівництва об’єктів на Чорнобильській АЕС та Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

Учасниками змови стали ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» та ПрАТ «Укренергомонтаж».

Зазначені компанії у 2017 - 2018 роках взяли участь у чотирьох торгах, які проводили Чонобильська АЕС та Енергоатом, на загальну суму понад 1 млрд грн та виграли у трьох з них.

За інформацією, повідомленою АМКУ, цього разу доказами змови стали:

сталі господарські відносини між компаніями;
надання компаніями одна одній фінансової допомоги;
спільні працівники;
активна комунікація під час торгів;
синхронність дій під час підготовки та участі в торгах;
використання однієї ІР-адреси для входу в аукціон;
розташування компаній за однією адресою;
схожість в оформленні документів тендерних пропозицій.

На учасників змови накладено штраф у розмірі 117 млн грн (55 млн грн на ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» та 62 млн грн на ПрАТ «Укренергомонтаж»).

Нагадаємо, згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі», притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності за порушення у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, є підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі протягом наступних трьох років.

Станом на сьогодні, до переліку суб’єктів, які допустили такі порушення та не можуть брати участь в публічних закупівлях, включено інформацію про 1447 суб’єктів господарювання (включно з ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» та ПрАТ «Укренергомонтаж»). Відкрити / Коментувати

2020-07-22 09:03:00 ​​ Антимонопольний комітет України затвердив методичні рекомендації щодо застосування тесту гіпотетичного монополіста (SSNIP-тесту).
Відповідне рішення Комітет прийняв 10.07.2020. Методичні рекомендації розроблено з метою забезпечення єдиних підходів органів АМКУ до застосування тесту гіпотетичного монополіста.
Тест гіпотетичного монополіста може застосовуватися для визначення товарних та територіальних (географічних) меж ринків, коли межі ринку не можуть бути визначені за допомогою застосування інших методів, передбачених Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Комітету від 05.03.2002 № 49-р, а також для підтвердження монопольного (домінуючого) становища суб’єкта(ів) господарювання на ринку.
Методичними рекомендаціями, зокрема, визначено мету та сферу їх застосування, умови та порядок застосування тесту гіпотетичного монополіста, відомості, які можуть бути використані під час проведення тесту, а також обмеження щодо застосування тесту гіпотетичного монополіста.
Нагадаємо, первинна концепція SSNIP-тесту («small but significant and non-transitory increase in price») була запропонована наприкінці 50-х років минулого століття. Першим, у якості інструменту для визначення товарних меж ринків, SSNIP-тест з 1982 року почав застосовувати Департамент юстиції США. Європейською Комісією ця методика використовується з 1992 року.
З повним текстом Методичних рекомендації можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/maK3N3H. Відкрити / Коментувати

2020-07-21 16:18:03 Антимонопольний комітет України роз’яснив тонкощі використання факту виконання рекомендацій Комітету у якості підстави для не відкриття / закриття провадження у справах.

Відповідні рекомендаційні роз’яснення № 24-рр «Щодо підходів до застосування частини третьої статті 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Комітет надав 03.07.2020.

Зокрема, в рекомендаційних роз’ясненнях № 24-рр Комітет наголошує, що:

надання рекомендацій передбачає встановлення органами Комітету ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

Комітет не має підстав для надання рекомендацій відповідно до статті 46 Закону стосовно дій, які є завершеними, а тому не могли і не можуть бути припиненими (стосується, зокрема, спотворення результатів тендерів, які вже відбулись; невиконання рішень Комітету; здійснення концентрацій без дозволу Комітету; інформаційних порушень; створення перешкод працівникам Комітету тощо);

факт виконання рекомендацій Комітету є необхідною, але не достатньою умовою для не відкриття / закриття провадження у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Для цього обов’язково мають бути виконані ще 3 умови (порушення, стосовно якого надавалися рекомендації, не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції; порушення, стосовно якого надавалися рекомендації, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству; вжито відповідні заходи для усунення наслідків порушення).

З повним текстом рекомендаційних роз’яснень можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/raLbSNZ. Відкрити / Коментувати

2020-07-17 16:30:34 ​​ Європейська Комісія програла суд першої інстанції у справі проти Apple.
15 липня 2020 року Європейський суд загальної юрисдикції прийняв рішення, яким скасував рішення Європейської Комісії 2016 року, яким Ірландську державну допомогу у формі вибіркових податкових пільг, надану компанії Apple, було визнано незаконною.
Згідно з позицією Суду, Європейська Комісія не довела, що оскаржувані податкові пільги були результатом застосування дискреційного підходу ірландськими податковими органами. Також Суд відзначив, що він підтримує право ЄК на перевірку національних податкових механізмів, однак Брюссель вже вдруге, як і у справі проти Starbucks, не зміг довести, що транснаціональна компанія отримала вигоду від отримання державної допомоги.
Нагадаємо, згідно з позицією Європейської Комісії, внаслідок прийняття Ірландією двох податкових актів, компанія отримала та протягом періоду більше ніж 10 років використовувала пільговий режим оподаткування, не доступний жодній іншій компанії. Застосування таких податкових пільг дозволяло Apple сплачувати менше 1 відсотка корпоративного податку. Обсяг недосплачених податків сягнув 13,1 млрд євро.
У відповідь на рішення Суду, у Європейській Комісії пообіцяли ретельно вивчити рішення та подумати про можливі наступні кроки. Разом з цим, у ЄК запевнили, що продовжать подальші перевірки агресивних заходів податкового планування відповідно до правил державної допомоги ЄС. З великою ймовірністю, найближчим чатом Європейська Комісія оскаржить рішення суду першої інстанції.
Варто також відзначити, що до остаточного завершення судових спорів з цього питання, весь обсяг оспорюваного податку (13,1 млрд євро) а також відсотків (1,2 млрд євро) залишатиметься на ескроу-рахунку та не буде повернутий компанії Apple. Відкрити / Коментувати

2020-07-15 12:46:58 ​​ 14 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів „Артекˮ і „Молода гвардіяˮ щодо додаткової державної підтримки дитячих центрів „Артекˮ і „Молода гвардіяˮ на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Закон, зокрема, передбачає:
державну підтримку дитячих центрів „Артекˮ і „Молода гвардіяˮ шляхом здійснення фінансування будівництва і реконструкції їх об’єктів інфраструктури за рахунок загального фонду державного бюджетуˮ;
покриття витрат дитячих центрів „Артек” і „Молода гвардія” на утримання об’єктів, оплату праці працівників, обов’язкових податків й платежів, комунальних послуг, послуг зв’язку, послуг дератизації, дезінфекції, вивозу твердих побутових відходів, паливно-мастильних матеріалів у період вимушеного простою.
Зазначені заходи підтримки містять ознаки державної допомоги у розумінні Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Нагадаємо, що згідно з вимогами Закону, внесення змін до істотних змін до умов надання чи обсягу чинної державної допомоги, також вважається новою державною допомогою та потребує подання повідомлення до Антимонопольного комітету України та отримання відповідного рішення про допустимість надання такої допомоги.
У той же час, Реєстр державної допомоги, який веде АМКУ, не містить інформації про прийняття Комітетом рішень щодо надання державної підтримки дитячим центрам „Артекˮ і „Молода гвардіяˮ, що може свідчити про недотримання вимог Закону. Відкрити / Коментувати

2020-07-13 17:40:07 ​​ АМКУ рекомендував чотирьом виробникам коньяків вжити заходів щодо недопущення обману споживачів.

Згідно з повідомленням АМКУ, чотири українські компанії – ТОВ «Атлантіс», ПМП «Лоцмен», ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» та ТОВ «СП Аквавінтекс» спробували заробити на популярності грузинських коньяків в українських торговельних мережах та високому попиті на них споживачів.

З цією метою згадані компанії при оформленні етикеток використовували написи грузинською мовою, зображення грузинського прапора та інші елементи, притаманні напоям із Грузії.

Інформація ж про українське походження товару вказувалася маленькими літерами. Крім цього, у рекламі таких напоїв використовуються зображення грузинського застілля з місцевими стравами, побажаннями, національним одягу, що у сукупності може ввести в оману споживачів та сформувати в них хибне враження, що вони купують коньяки саме грузинського виробництва.

Цього разу Антимонопольний комітет обмежився наданням недобросовісним виробникам коньяків обов’язкових для розгляду рекомендацій, згідно з якими останні мають вжити заходів щодо недопущення обману споживачів. Зокрема, вони мають відмовитися від поширення на етикетках та контретикетках, а також в будь-яких інших джерелах інформації, у тому числі в рекламі, відомостей, які можуть бути сприйняті як інформація про іноземне походження напоїв.

Тепер ТОВ «Атлантіс», ПМП «Лоцмен», ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» та ТОВ «СП Аквавінтекс» мають 10 днів на те щоб відреагувати на надані Комітетом рекомендації та повідомити про це АМКУ.

В іншому разі, на компанії може бути накладений штраф за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, розмірі якого може сягати п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єктів господарювання за останній звітний рік.

ჩვენ სამართლიანი კონკურენციისთვის ვართ!
(груз.: Ми – за чесну конкуренцію!) Відкрити / Коментувати

2020-07-10 11:19:21 ​​ ADS Legal Group виступили партнером цьогорічного Українського антитраст форуму, який вперше відбувався у онлайн-режимі.

Другий день форуму, який тривав з 8 по 9 липня 2020 року, розпочався з майстер-класу на тему: «Держпідтримка під час пандемії. Відмінності між Україною та ЄС». Провів майстер-клас представник ADS Legal Group Євген Дудник.

Під час майстер-класу були розглянуті питання:
механізму впливу епідемії коронавірусу на бізнес;
визначено сфери, які постраждали більше всього;
заходи держпідтримки, впроваджені у ЄС;
вже впроваджені українські заходи держпідтримки, а також заходи, які знаходяться лише на стадії розроблення;
проаналізовано відмінності між європейськими та українськими підходами до надання держпідтримки під час пандемії.

«За щасливим збігом обставин, Україна отримала, принаймні, одну дієздатну програму державної допомоги ще до повномасштабного вибуху пандемії COVID-19 та введення жорстких карантинних заходів, які вплинули на бізнес в усьому світі. Згодом, у квітні 2020 року, програму «Доступні кредити 5-7-9%» було дещо змінено та підлаштовано під потреби МСП, які постраждали через поширення коронавірусу.

Разом з цим, зволікання із впровадженням інших ефективних та потрібних українським підприємствам програм державної допомоги, може мати занадто велику ціну для української економіки» - підсумував Євген Дудник.
https://cutt.ly/SpwZYDr

Нагадаємо, що до кола питань, стосовно яких ADS Legal Group надає фахові юридичні консультації та здійснює професійний юридичний супровід, належать і питання надання державної допомоги суб’єктам господарювання в Україні. Відкрити / Коментувати

2020-07-08 14:52:35 ​​ В Україні готуються закривати шахти по-європейськи.

Про це у нещодавньому інтерв’ю Радіо Свобода повідомила т.в.о. міністерки енергетики України Ольга Буславець.

За її словами, в Україні нараховується близько 65 мономіст, в яких тільки шахта є тим підприємством, на якому можуть працювати люди. Під час закриття шахт у таких містах, слід подбати, насамперед, про соціальний захист людей, які внаслідок цього втратять роботу, дати можливість трансформуватися цим регіонам, а також створити умови для працевлаштування незайнятих осіб.

З цією метою представники Уряду вже провели низку консультацій з Німеччиною, яка має необхідний досвід у застосуванні комплексного підходу до закриття шахт у мономістах.

Також т.в.о. міністерки енергетики України повідомила, що спочатку такий підхід буде протестований в межах пілотного проекту, який буде реалізовано у одному з шахтарських міст України, що буде обрано спеціальною робочою групою.

Нагадаємо, що згідно з українським законодавством про державну допомогу суб’єктам господарювання, заходи, які передбачають витрачання державних ресурсів та відповідають іншим ознакам державної допомоги, підлягають здійсненню щодо них заходів попереднього державного контролю, та мають бути оцінені щодо їх можливого впливу на конкуренцію.

Хоча згідно з європейським досвідом контролю державної допомоги, допомога, яка надається для остаточного закриття шахт, є дозволеною, це не звільняє надавачів такої допомоги від обов’язку подання до АМКУ відповідного повідомлення, та здійснення необхідних видатків лише після прийняття АМКУ рішення про допустимість такої держдопомоги для конкуренції. Відкрити / Коментувати

2020-07-01 09:03:00 ​​ У ЄС впроваджують механізм колективного відшкодування шкоди.

Сьогодні Європейська Рада надала попередню згоду на впровадження загальноєвропейських правил щодо захисту колективних інтересів споживачів. Цей крок розширить можливості споживачів та сприятиме створенню чітких правил колективних відшкодувань у ЄС.

У Європейській Комісії відзначили, що розроблені Директиви стали відповіддю на транскордонні порушення прав споживачів з боку недобросовісних компаній. До цього часу споживачі не мали потрібних інструментів для відновлення справедливості. Нові правила дадуть змогу споживачам об'єднати свої зусилля та вирівняти шанси навіть у суперечках із сьогоднішніми компаніями – гігантами.

Після офіційного прийняття Європейським Парламентом, цей законодавчий акт дозволить забезпечити колективне відшкодування за порушені права європейських споживачів у широкому колі сфер – від фінансових послуг до прав пасажирів, від телекомунікацій до енергетики.

Станом на сьогодні не всі держави-члени ЄС мають механізми колективного відшкодування та не завжди в змозі ефективно боротися зі недобросовісною комерційною практикою в ЄС. Крім того, процес відшкодування часто є тривалим і коштовним, особливо якщо постраждалі особи звертаються до суду в індивідуальному порядку.

Українське законодавство про захист економічної конкуренції також містить норму, яка надає право особам, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, звернутися до суду із заявою про її відшкодування. Однак, зазначена норма споживачами практично не застосовується. Відкрити / Коментувати