Поверталися додому.
Як надовго невідомо
Ще залишилась не взята висота
Поверталися додому
Розійшлися по одному.
А тебе не вiдпускає пустота
Вона рве твої думки
Бо на відстані руки
Тремтять сльози і бетон
Цвітуть квіти мінних зон
Дихає вiйна
Мамо, це не сон!
Не кажи мені "я знаю",
Мамо, ти не уявляеш.
Як удав не вiдпускає пустота.
Поки спокою не має
Кожен метр твого краю
I не взята кожна твоя висота
Вона рве твої думки
Бо на відстані руки
Тремтять сльози і бетон
Цвітуть квіти мінних зон
Дихає війна
Мамо, це не сон
По дорозі до вокзалу
Тебе дiвчина чекала
I в обіймах рятувала сірий день
Як надовго невідомо
Чи повернешся додому
Чи залишишся у пам'яті лишень
Вона рве твої думки
Вона - пам'ять навпаки
Вона - сльози і бетон
Вона - квіти мінних зон
Дихає вiйна
Ні, мамо, це не сон
– Святослав Вакарчук " Квіти мінних зон"
Підпишись Цитати
