Думаю…
Веду з тобою діалоги мовчазні.
Питаю. Відповідь сама ж придумую.
Тому: або вже такі дні мої нудні;
Або про тебе чомусь завжди думаю.
Рахую…
Репліка десята чи п’ятнадцята.
Вже від розмови ми удвох втомилися.
Годинник б’є. Година одинадцята.
Ти знов говориш. Що ж я помилилася.
Слухаю…
То може взяти вже нарешті і зустрітися?
Глянути в очі і зрозуміти,
Що можна, навіть, в ніжності змилитися
І від гіркої правди захмеліти.
Чекаю…
