Biн мало говорив,- і все по суті,
Не обіцяв багато й не брехав.
Він просто був в її житті присутній За це нічого геть не вимагав.
А ïй красивих слів не бракувало
Наслухалась їх сотні за роки.
Та щось завжди у серці оберталось,
Коли торкався він ïï руки.
«Вдягайся тепло. Ти сьогодні їла?»
«Чого ти плачеш?»...
Й сльози витирав.
I обіймав, коли душа боліла,
І коли спала, ковдрою вкривав....
Отак, удвох їх повела стежина,
А що ще треба людям у житті?
Любов - це не слова.Любов-це вчинки.
Бо саме в них вся сила почуттів...
– О. Сапріянчук
