Ти не мусиш тримати злість.
Але можеш тримати відстань.
І будь-чому надати змісту.
І в будь-чого забрати зміст.
Ти не мусиш триматись меж.
Але можеш тримати межі.
Оглядовість з твоєї вежі
не знайти на мільйонах веж!
Бо в твоїй голові — усе.
Тільки ти задаєш границі
і ночами, коли не спиться
далі всього тебе несе...
Ти не мусиш плекати біль.
Але можеш плекати спогад.
Бо, насправді, сама дорога
є цінніша за всяку ціль.
Бо і рух і його бойкот -
вимагають обоє праці.
Всесвіт схильний до компенсацій (незалежно яких чеснот)
То ж винити себе забудь.
А винити когось — тим більше.
Там, де темінь всього темніша -
там світатиме..!
Просто - будь.
- І. Рубець
