Я дізнався головне – аби стати щасливим, потрібно пережити стан жахливої нещасливості. Якщо не пройти школу горя, щастя не може бути міцним. Три роки живе те кохання, що не штурмувало вершини і не побувало на дні, а впало з неба готовеньке. Кохання живе довго, тільки якщо кожен з люблячих знає йому ціну, і краще розплатитися авансом, не те пред'являть рахунок апостеріорі. Ми виявилися неготові до щастя, тому що були не привчені до нещастя. Я сподіваюся, що брехлива назва моєї книги вас не дуже дістала: звичайно, кохання живе зовсім не три роки; я щасливий, що помилився.
Фредерік Беґбеде
