Анна Кирій , віце-президент Архітектурної Палати України, голо | Архітектурна Палата НСАУ

Анна Кирій , віце-президент Архітектурної Палати України, голова Фонду

Україна зараз знаходиться в гарячій стадії війни. Тривають бої за визволення тимчасово окупованих територій. Російські війська продовжують руйнувати українські міста. При цьому багато територій вже звільнено. В Києві досить спокійно, люди вже звикли до повітряних тривог, а архітектори, які не залучені до лав ЗСУ чи ТРО, повертаються до роботи в свої офіси. Нам вже зараз час думати про відновлення зруйнованого. І не лише про відновлення, а й про переосмислення. Я бачу сім важливих напрямків такої роботи сьогодні:
Дослідження успішних кейсів післявоєнної та трансформаційної відбудови міст. Роттердам, Лондон, Варшава, Більбао. Вважаю одним з найуспішніших кейсів саме трансформацію міста Більбао. Потужна команда працювала не тільки на архітектурою та урбаністикою, вони створили нову візію міста на основі його ДНК. Нам дуже важливо дослідити не лише архітектурні та містобудівні рішення, а й управлінські та політичні рішення, які призвели до прекрасного не лише естетичного, а й економічного результату.
Дослідження сучасних запитів наших військових та цивільних людей. Особливе значення мають актуальні запити, що стосуються нагальних потреб захисту та життєзабезпечення. Ми повинні дослідити якими бачать майбутні міста люди, які вже мають досвід виживання та боротьби в умовах міста, що захищається. Ми повинні поєднати ці запити з актуальною інформацією від військових про всі види зброї, від якої мають бути захищені люди, про час, за який долітають ракети чи артилерійські снаряди, щоб чітко визначити скільки, необхідно, щоб дістатися від своєї квартири до укриття. Ці дослідження потрібні для того, щоб знаходити оптимальні рішення, а не бездумно проектувати в кожному будинку бомбосховище. Адже міста ми маємо проектувати передусім для миру, а не для війни.
Для координації дій по відновленню має бути створена інтерактивна мапа руйнувань. Вона слугуватиме джерелом статистичних даних та допоможе в зборі вихідних даних для проектування. Важливо зробити таку мапу багатошаровою, де кожен може зафіксувати пошкоджений чи зруйнований об’єкт, фахівці можуть зробити дослідження технічного стану, порахувати кошториси відновлення і завантажити в таку загально-доступну карту. Тоді ми точно будемо знати масштаби руйнувань, вартість відновлення і матимемо загальнодоступну аналітичну базу для роботи всіх дотичних до будівництва фахівців.
Розробка проектів тимчасового житла для переселенців повинна розпочатись з повної інвентаризації наявних ресурсів нерухомого майна, опрацювання механізмів його використання: оренда, розселення у викуплені громадами новобудови, будівництво комунального житла. Проектування та розміщення тимчасового житла, якщо воно виявиться необхідним, має відбуватись на основі конкурсів з чітко опрацьованими критеріями та зрозумілим завданням.
Законодавчий напрямок. Очевидно, що потрібно розробити законодавчі механізми для можливості швидкого будівництва. Але важливо при цьому не втратити саму архітектуру. Саме тому цим потрібно займатися архітекторам, принаймні їх напрацювання мають бути обов’язково враховані в усіх законодавчих ініціативах, пов’язаних з відбудовою міст.
Дуже важливо напрацювати принципи, на основі яких буде здійснюватися відбудова міст. В ідеалі – створити дорожню карту з описаними кроками та підходами до такої відбудови. Це потужна аналітична робота, яку варто починати вже зараз.
Потрібно створювати ефективні та кросфункціональні команди, які можуть вже зараз працювати з людьми над створенням візій міст та стратегій їх реалізації. Дуже важливо, щоб в цей процес були залучені люди – мешканці міст, які відбудовуються. Вже зараз потрібно вести такий діалог.
Архітектурна спільнота України мобілізована і займається цими проектами. Ми потребуємо підтримки наших Польських та європейських колег, підтримки інституціональної, інтелектуальної, ресурсної та фінансової. Ми розраховуймо на підтримку і на співпрацю. Давайте спільно зробимо Україну ще прекраснішою!