якщо я вже на колінах, то наврядчи молюся хоча, молитися ц | артилерія!

якщо я вже на колінах,
то наврядчи молюся

хоча,
молитися
це взагалі як?

присягатись у вірності ідеалізованому образу і подобі?
тоді я досить часто займаюсь цим, так

стирати ті самі коліна в кров від любові?
це відбувається зі всіма, хто буває у мене вдома
і якби сам господь до мене навідався, це також відбулось би,
а може таке вже ставалось
просто що він забув в той момент подати знак

тому я пригубила вина,
з’їла з чужих рук скибку святого хлібу,
запалила церковні свічки
і навіть запросила когось їх притримати

а на ранок забула події вечора
і от знову розповідаю всім, що атеїстка
хоча якоїсь ночі мого життя я все-таки увірувала
і відчула господа досить глибоко
в серці,
в серці звісно

так от,
якщо я вже на колінах
(навіть, якщо в церкві)
то скоріше всього я там з кимось
і наврядчи молюся

просто
заробляю
нові
гріхи



і знаєте, якщо мене за цей вірш посадять
хтось візьме ще один гріх на душу

але це вже на їхній совісті
думаю зможемо відмолити його разом,
щоб це не значило

амінь