ти знову приходиш і дорікаєш мені перевертнями тим що я флірт | артилерія!

ти знову приходиш і дорікаєш мені перевертнями
тим що я фліртую з іншими гоблінами та вампірками
такими темпами, мій любий маленький монстре
нам не зняти сіквел до нашого фільму

бо який в цьому сенс? ми ж знову будемо так само втомлено
в перервах між невдалими дублями наших стосунків пити самогон з кров’ю
я кидатимусь 93річними речами твоїх колишніх
або просто вкотре зберу сумку і виставлю за двері дай боже цього разу не перекусивши твою аорту

за стільки років ти жахливо приївся
тільки от я все ще тебе люблю та і врешті-решт
не так це й паскудно що всі наші сварки
не мають жодного сенсу і меж
(головне що у них кожного разу є пристрастно-логічний кінець)

ми були триста років разом
і я знову помиляюсь в цих числах
ти ледь не заплачеш коли скажеш
⁃ чотириста
завтра блін, Свєта, може бути наша чотирьохсота річниця

хай я і не можу запам’ятати дату нашого весілля
але ти не згадаєш як виглядає моя мама
поїздку до якої в Трансільванію ми вже кілька років поспіль відкладаємо до понеділка

знову приніс мені кістки і чорні троянди
розповідаєш як добре нам було разом поки ми не взяли цю перерву
але після цього підеш і спатимеш не зі мною
навіть не з нечистю!
знайдеш собі звичайнісіньку живу нудну жінку
хоча в чомусь я тебе тут розумію
нею принаймні можна закусити після поганого сексу

а я ж навіть не люблю ці кляті чорні троянди, Ігорю
я люблю звичайні білі лілії
і хоч ти знову прийшов до мене з першими
я стою в дверях посміхаючись, бо все налагоджується і пахне нашою новою ідилією

бо все ще любиш
бо все ще потрібна
і я знову погоджуюсь спробувати спочатку

заходь любий, так і бути заходь в квартиру
тільки почекай доки я вижену перевертня
з нашої з тобою спальні