бездіяльності нато, мовчанню росні, путіну і любові до ЗСУ, за | артилерія!

бездіяльності нато, мовчанню росні, путіну і любові до ЗСУ, завдяки яким я змогла це написати


як же прогресивно і терапевтично
говорити з нами
поки розстрілюють жилі будинки
вирішувати воєнні конфлікти
мирним шляхом і словами

у бомбосховищі
не видно криваво-настороженого
ніколи-не-мирного неба над головою
виродки, що мовчки спостерігають за ситуацією
як вам таке видовище?

«цього ніколи не буде знову»
і знову усе повторюється
вашими кривавими руками
доводиться писати історію

щогодинні «як ти» - найніжніші зізнання в любові
маємо змогу
допоки змушено хоронимо бійців під загарбницькою зброєю

ваші сльози не змиють крові
не зашиють рани пусті вибачення у конвертах
я ніколи не боялась війни
бо завжди готова до смерті



о, як же красиво ти погрожуєш, що не буде завтра
тримаю на слові
мені би придумати яким чином
дожити хоча би до вчора