за вікном занадто кривавий початок першого дня весни ще хвили | артилерія!

за вікном занадто кривавий початок першого дня весни
ще хвилина, а далі?
чи чекати на мир, аби в ньому сталися ми?

голова від тиші болить ще активніше, аніж від сирен
пригорни мене
змивай тривожні новини не градом, найніжнішим дощем

дістаю скибку хлібу із обгорілої печі
тепер цигарку
будь ласка візьми

так довго стояти в льодяній черзі, але цибарета твоя
виявляється визначення любові категорично просте - віддавати те, від чого залежиш
навіть якщо за новою поставкою доводиться йти крізь війська

будь готова - хороше дається вогнем
ти така неймовірно красива, скандуючи зі знаменами
запам’ятовуй обличчя, вирізьблюй їх імена
настільки вміло транскрибувати вмієш лише ти одна


***

їхатимемо на задньому сидінні попутки
вітер в волоссі і головах
зцілую останні сльози з лиця
ти забуваєш про страх

опісля весни і війни завжди настає мир
тільки будь ласка вір
бо того самого серпневого абсолютно незалежного ранку
на нас чекатиме
Крим


:)