- що відчуваєш? - чужість, нічийність підвох до всіх і до теб | артилерія!

- що відчуваєш?
- чужість, нічийність
підвох
до всіх і до тебе власне також
я так не хочу
але тримаючи за шкірки
так заповів бог

монотонно читав: відпрацьовуватимеш нарешті гріхи
на всю оцю невротичність
ти заробила ще у позаминулому житті


і ось вона я
народжена в світлі останнього сірника
і ось вона я
не невротично, скоріше прикордонно без відповіді на питання хто така
і ось вона я
тепер перед тобою
загублена, чужа, нічия

сповідаюсь
парадоксально безпечно відчулось як тільки прийшла війна
хотіли відібрати дім - я вперше його знайшла
змушували боятись - сміючись запитувала що таке страх
морили голодом
та я мала зброю в зубах

і ось вона я
нарешті знайдена і своя
і ось вона я
тримаюсь на блок-постах
і ось вона я
народжена в світлі останнього сірника


це ж ти, боже, це все ти
в жахливо розхристаній мені і світі повному війни
на твоїх заблокованих рахунках ненароджені, мертві й живі
чи добре спиться?
де твоє йобане почуття вини?