любові стало рівно на тиждень в чому я помилялась, нещастя моє | артилерія!

любові стало рівно на тиждень
в чому я помилялась, нещастя моє, коли спішила виписуватись у вірші
їх кількість геометрично біжить до нуля
натомість ти встиг вибити з себе цілих три
варто зізнатись, твоя взяла


зрештою, в таких іграх не перемагають
зніми відповідальність, лиши мене скраю
як ту саму хату, як задорогу шоколадку на касі, як віскі з бокалу
лиши і зізнайся, що тобі, сука, ма-ло

віддай всю вину
ти не любиш, а я вирву з руками, візьму
додому
що завгодно, якщо не тебе
не так важливо кого, не гребе
хто прокинеться зі мною у ліжку і кому шкрябатиму наступний вірш
головне аби була муза, натхнення мінливе
і менше з тим

не так важливо кого запру наступним у комірці - ти чи не ти
не так важливо кому почергово ламати хребці

історія без початку добігає клішованого кінця
я витиснула лимон, закінчилися слова
мені жахливо страшно
зізнайся, тобі ж теж

залізши наостанок під шкіру
що звідси візьмеш?