Єбане психічне здоров’я, що ти робиш, припини. Три тижні над | Анна Топіліна

Єбане психічне здоров’я, що ти робиш, припини.

Три тижні наднапруження, коли я літала на крилах успіху, неймовірно багато працювала на фоні стресів і скандалів (на роботі склалася досить неприємна ситуація і я спочатку навіть не зрозуміла як вона на мене вплинула), і одночасно намагалася жити повним життям з візитами до Віктора, зустрічами з друзями і якими не якими розвагами - вилилася в те, що я здохла. Як та коняка посеред дороги - лягла і здохла.

В п‘ятницю пропустила роботу і проспала весь день, в суботу ми мали з Віктором перші бездітні спільні вихідні з травня і збиралися в Копенгаген. Я проспала дванадцять годин і думала, що я герой, але щойно ми силі в поїзд - мене рознесло на шматки. Панічна атака, яка переросла в жахливу тривожність, яка повноцінно вибухнула, коли я випила до обіду пляшку пива. Винесла вщент мізки бідному мужику, плакала, сварилася, щось вимагала, намагалася розірвати стосунки, образила його дуже. Він-то нічого, він дуже добре розуміє все це, але тривожність вибухнула ще сильніше.

Вночі прокинулася о третій, ридала, не могла заснути. Ридала зранку. Зараз їду до подруги в інше містечко, а всередині все аж труситься і хочеться ридати в когось, хто добре мене знає, і здається, що це ніколи не припиниться.

І на фоні тотальної втоми голову заповнює ірраціональне магічне мислення - я тільки кілька днів тому хвалилася, як у мене все добре. Лише кілька днів тому моя заздрісна колега напівнатяками грозилася мені, що я захворію, якщо буду намагатися стрибати вище голови і брати на себе те, що не можу прожувати. І звісно втомлений мозок тривожиться ще більше - а ну й зурочили? Так, дурня феноменальна, але мене і не так глючить.

Господи, дай мені сил справитися з моєю єбаною психікою. З усім іншим я і так незле пораюсь. Блядь.