Сойжак ліберахи куколди часто дорікають нам, що ми ПСУЄМО вулиці міст своїми
графіті... По-перше, стіни завжди були рупором ідей та пропаганди — ледь не з часів кам'яного віку (гомінід А піймав більше мамонтів, ніж гомінід Б чи щось у цьому роді). І це
нормально. А от всюдисуща тяга до
нормалізації та
буденності, в тих чи інших формах (у нас набуває форми "шоб дороги рівні як в Європі і чистенько шоби було"),
ненормально — особливо в настільки вільній, веселій та динамічній обстановці, як у нас. Щоби жити нудне життя в сучасній Україні треба бути рідкісним нездарою чи генетичною скотиною; не дайте
їм себе приручити. По-друге, існуюча сьогодні
культура графіті дійсно є переважно огидною негритянською маячнею, і вона дійсно псує візуальне враження від міста (як і некрасиві будівлі, некрасиві автівки, некрасиві люди тощо). Висновок: мусимо вирвати вуличну естетику з рук дегенератів. Що, до речі, вже чудово вдається нашим друзям
