Get Mystery Box with random crypto!

​​Усі ми пам’ятаємо з уроків історії про махінації СРСР з руси | Ave Team Україна 🇺🇦

​​Усі ми пам’ятаємо з уроків історії про махінації СРСР з русифікації країн-союзниць. Та чи знаєте Ви, що одним з методів викорінення української спадщини було витіснення однієї букви з нашого алфавіту?

А сталося це так: у тридцятих роках минулого століття партія створює радянську правописну комісію з метою «викорінити, знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті» у Харкові. Не сподобалася їй українська буква «ґ.» Начебто, існувати вона почала на той момент лише нещодавно (всього лиш близько 400 років тому), та й взагалі «використання Ґ орієнтувало українську мову літературну не на мовну практику багатомільйонних українських мас на Радянській Україні, а на галицьку мовну практику, яка далека багатомільйонним працюючим масам Радянської України.» Букву прибрали, зі словників викинули «шкідливий націоналістичний матеріял» аргументуючи тим, що, наблизившись до російської мови, українська позбудеться впливу інших мов та стане простішою для розуміння для людей Союзу. Як ви вже могли здогадатись, таке радикальне рішення «братерства» української нації із радянським народом не було ґрунтоване на історичних даних та думкою мовознавців. На цьому абсурд не закінчився, і, задля подальшої русифікації, у 1938 було прийняте рішення запровадити новий правопис.

Звичайно, з таким неподобством українці хотіли боротися. Ось, наприклад, Павло Тичина – як він, тодішній нарком освіти та за сумісництвом поет, міг ігнорувати вилучення букви з українського алфавіту? Хоч і затвердження нового правопису у травні 1945 відбулося без участі Тичини, начальству хотілося отримати його підпис. Звичайно, він відмовляв до останнього, але єдина річ змусила його погодитися. «Щодо літери була пряма вказівка Сталіна,» - повідомив президент Академії Наук УРСР, та поету прийшлося піти на поступки. А вже через рік, у 1946, новий правопис без букви ґ було запроваджено «до обов'язкового вжитку в усіх навчальних закладах, установах, виданнях і пресі на території Української РСР.»

Отож, наша мова – це все ж невід’ємна частина культури, саме тому її й хотіли витіснити на рівні закону протягом століть. І хоч літеру повернули, ми маємо залишатися обачними.