2022-06-18 21:10:42
Біжу, аби бігти — Юлія Гапека Таке складне, нестерпне, але насичене сільське життя. Історія розповідає про бабусю авторки, Дуню, яка пережила Голодомор, Другу світову війну, полон у німців, розпад радянського союзу та навіть пандемію. Така кількість горя та смертей не змогли знищити бажання жити та любити життя цієї людини й кожен прожитий нею день доводив це.
Книга написана від лиця бабусі, яка крок за кроком переказує всі найцікавіші та найсумніші історії зі свого життя. Як раніше затоплювало Київщину (сучасним киянам таке і в жахіттях не снилося), як батько забороняв навчатися, змушуючи маленьких дівчат заробляти на хліб та лишив їх неграмотними, адже вони закінчили тільки по 4 класи. Про працю на городі, худобу, заміжжя... Жахливий ранок початку війни, як доводилось боротися та виживати, а потім все ж потрапити в полон, вижити та вибратися. Відбудовувати руїни, шукати їжу, повертатися до звичного ладу життя після найстрашніших подій у житті. Сміятися, радіти, жити.
Сім'я, діти, тяжка фізична праця, не менш тяжке сільське життя та його неймовірні історії. Чудові, веселі, а іноді нестерпно сумні.
Євдокія прожила довге та бурхливе, насичене життя, яким абсолютно не грішно ділитися і вона поділилася. Впевнена, ця історія сподобається багатьом, хто проводив канікули у бабусі на дачі, або хто жив/живе у сільській місцевості. І хоч особисто я не змогла оцінити цю книгу так, як хотілось (не пройнялася я сільським життям, на жаль) та дуже багато ситуацій із книги були близькі, життєві та навіювали приємні спогади
Цитата:«...І радів коли по дорозі стрічав людину. Свою, чужу —
не важно. А зараз .. зараз собаці радієш сильніше. Ох, не ті часи зараз. Не ті» Оцінка: 3+/5
+ Цікаве та насичене життя центрального персонажа тексту, змога глянути на великі події (як от війна та окупація) від першої особи;
+ Легко та швидко читається, за бажанням можна пройти майже століття життя іншої людини за пару годин;
+ Знайомі, життєві ситуації та історії, які у більшості читачів викличуть почуття ностальгії.
- Невичитаний текст, є помилки як орфографічні, так і пунктуаційні, хоч і взагалі стиль тексту подається як "суржик";
- Деякі історії скоріше викликали відчуття старого доброго кринжу (
буду вдячна, якщо хтось в коментарях порадить адекватний аналог цього слова);
- Надто швидкий темп тексту, часто не встигаєш не те що звикнути до персонажів, а й навіть запам'ятати їх ім'я;
Чи варто читати:Якщо ви любите прості історії про життя звичайних людей, легкі, в деякі моменти веселі/сумні, то варто спробувати. Особливо книга сподобається людям, які хоч мінімально були пов'язані з сільським життям, жили в селі чи відпочивали там.
Замовити книгу можна напряму в авторки. #Рецензія #Маловідомі_автори #Повість #Біографія #Середня_оцінка #біжуабибігти
1.5K views18:10
К
