місяць весь в крапках, ніби вітрянка
а ти так ходиш, ніби панянка
граціозні рухи стримують подих
тепер все потрібно сприймати на дотик
внутрішній стан навіює спокій
ніби пливемо по річці широкій
човен хитається, зараз впадемо
але це неважливо, разом же помремо
це всього ж перехід поміж світами
навіть йому не стати між нами
бореться серце, любить воно
любов переможе будь-яке зло
боролись і пращури, молоді ж помагали
а вже зараз вони на варту ту стали
можуть не спати і вдень і вночі
руку ж тримають завжди на мечі
веде їх до бою, сильна воля любові
і не грають в той час бої оркестрові
крики жалю і болю повсюди лунають
зараз ось так когось проводжають
в путь його останній, до матусі додому
таких почуттів не бажаю нікому
любіть один одного краще ви вдома
нехай сходить із часом смуток і втома
#номер44
