вона поїхала не сказавши нічого
лишивши по собі лиш спогадів шмат
знайти окрім неї не можу нікого
про неї нагадує все той аромат
втікала вона, неначе пантера
ховалась від мене неначе лемур
в погоні за ній я втратив шофера
хоч біля мене світився Амур
луком своїм розганяв він ті хащі
де ти ховалась, скривала лице
і з кожним разом тебе знайти важче
щоб вже надіти на тебе кільце
складно це все, та й кільця вже не треба
хочеться поруч щоб завжди була
в любові твоїй існує потреба
і я шукаю з тобою тепла
пройшов вже той час, коли можна зустрітись
і не боятись, що щось прилетить
хочеться знов у вагоні зігрітись
і не втрачати цю славну мить
можливо давно я тобою забутий
і правда можливо, давно все було
надіюсь хтось кращий тобою здобутий
і разом ви п'єте червоне вино
#номер49
