червоні троянди - квіти поетів
хризантеми багряні - воїнів стяг
що героями пали під вогнем кулеметів
захищаючи тишу в наших містах
не зустрінуться більше очі яскраві
з кольором інших очей молодих
ті бризки крові були останні
через секунду — останній вдих
постріл був влучним, не піднятись від нього
трьохсотим назвали, але доля тут зла
везли в шпиталь його не одного
міна зірвалась - навколо імла
екіпаж весь загинув, зв'язок не з'явився
посеред поля лежав він один
і на минуле своє задивився
хоча навколо був лише дим
згадав він домівку, де зріс так нівроку
потім до школи як звідти пішов
далі йде прірва така, на півроку
але ж і в ній він себе знайшов
мамині руки згадав на останок
спів її янгольский прям перед сном
і як він йшов у бій на світанок
з дивізом своїм "не бити чолом"
#номер75
