пуста школа, закрита навіки
вітер гуляє, розгойдує стріхи
більше не стукає ручка по парті
і ніхто не покаже Уганду на карті
грізний цокіт не піде по підлозі
ніхто нікого не візьме по дорозі
друзі не зайдуть один до одного
більше не кричатимуть "Миколо!!!"
розкидані зошити, стінки немає
а ще тут час, немов, застигає
напис на дошці розкаже про дату
тоді не стріляли тут з автомату
черги стояли з перерви в їдальню
а не від черг кулеметів хтось їхав в лікарню
це все в минулому, далі ще буде
але оцей жах ніхто не забуде
#номер77
