цікаво насправді, дивитись назад
бачити те, що ніяк не змінилось
і згадувати як думали скільки Фарад
у той конденсатор так щільно вмістилось
забулись образи, винесем краще
як їли кавун у столовій разом
тоді нам казали "та всі ви пропащі"
а ми посміхались, в руках з кавуном
час витікає, водоспадом неначе
жага емоцій - перемога життя
зрада себе - прірва, тим паче
куди витікає твоя сила буття?
треба дивитись на море, гуляти
пити текілу, співати пісні
і, звісно, завжди усіх пам'ятати
хоча би про всіх зі своєї сім'ї
життя воно тихе, минає поволі
як світло воно буває тут враз
кліпаєш тричі - нема більше долі
і зникло оточення, нема більше вас
#номер80
