Всім привіт! Я засновник студії BackstageArt. Так-так, саме | Студія портретів Backstage Art ™
Всім привіт! Я засновник студії BackstageArt. Так-так, саме цього масштабного процесу, який ви бачите зараз. Думаєте, ідея з'явилася відразу? Або мене хтось спонсорував? Ух, історія почалася декілька років тому. Досить незвичайних років.
-
Починав я з чогось ну ду-у-уже далекого від портретів.
Взагалі я ріс у селі, навчався в ліцеї у місті, а потім вступив до Тернопільського університету. Закінчивши перший курс, прозрів – мені стало зовсім нецікаво займатися комп'ютерами та "вчитися" розбиратися в них ще декілька років.
-
Вже тоді був популярний фриланс, і я з щирою надією шукав там роботу. Перше замовлення знайшов на обробку фотографій. Це був фотограф з Львівської області, який просив допомогти з ретушшю. Я і гадки не мав що означало це слово. А тим більше як ця сама ретуш робиться. "Ну, блін, як-небудь розберуся", – подумав я. Пошукав уроки в Ютубі й почав ретушувати. В результаті такого наробив... Загалом, прийняли у мене цей проєкт. Отримав близько 50 або 100 гривень.
-
Коли здавав першу роботу – тряслися руки. Згодом хвилюватися став дедалі менше і зміг спокійно працювати, не підстрибуючи зі стільця від кожного повідомлення замовника.
-
Наступний проєкт був пов'язаний із “валянками”– потрібно було прибирати фон. Робив по 100 штук в день, а ввечері отримував оплату. На 6-й день відправив останню сотню фотографій. І що думаєте? Її не оплатили. Хоча в цей день проєкт з валянками був особливо нудним. Уявіть, декілька днів поспіль перед носом одні валянки.
-
Зрозумів, що щось не те – потрібно кваліфікацію підвищувати. "Тепер буду робити сайти", – подумав я. І почав вивчати курси з вебдизайну. Сайти виявилося робити не так легко, а гроші заробляти десь треба було. Тому в той самий час я робив на замовлення банери, які виходили досить непогано. А щодо навчання – в університеті все ще вчився, але водночас вже як для простого студента мав непоганий заробіток.
Так поступово і працював.
-
Накопичив грошей і вирішив купити графічний планшет. (Так, все ближче до теми студії). Як у наших художників. Купив я його для ретуші. Не для малювання, це дві різні речі. Хотів робити це круто, професійно. Але за тиждень кропіткої роботи над фото по 8 годин - зрозумів, що це не моє.
-
Через деякий час я вперше зіткнувся з компанією, яка робила портрети. Вони шукали художника для промальовки макетів майбутніх картин. Тут я вирішив діяти, як і з першим замовлення: вчитись в процесі роботи, оскільки малювати я не вмів. Відгукнувся на вакансію і почав робити тестове.
-
У мене була одна ніч. В теорії це можливо було зробити, але на практиці - НЕ РЕАЛЬНО навчитися малювати, як професіонал за такий короткий час. Загалом, портрет виправдав мої очікування. У поганому сенсі...
-
Я попросив дати другий шанс. 2 або З дні працював над картиною по уроках на Ютубі. Директор відповів: - «Ну давай, спробуєш працювати з нами».
-
Менеджер надіслав моє перше замовлення. Ну, а з ним не впорався. І більше мені замовлень не давали. Так моя кар'єра художника провалилась.
Але все вийшло з банерами і тут...
-
Хто чекає продовження?
Ставте реакції
Чим більше реакцій, тим швидше буде продовження.
