Get Mystery Box with random crypto!

Шашлична Дипломатія (Barbecue Diplomacy) ⠀ Написання цього пос | Погана кампанія

Шашлична Дипломатія (Barbecue Diplomacy)

Написання цього посту почалося зі слів нашої інтерна: «От стала б я журналісткою, їла б зараз шашлики з президентом, а не вот ето вот всьо».

Отже, Президент Володимир Зеленський напередодні Дня журналіста зібрав деяких представників ЗМІ аби пригостити їх «власноруч приготовленим шашликом».

Піар івент сприйнявся по-різному.
Хтось почав робити мемчики на кшталт: «Цими вихідними - 73% на шашлик, а 25% на клубніку».

Натякаючи, вочевидь, на паралель з акцією Петра Порошенка, який повіз ягоду на передову для військових.
Суть зрозуміла - неформальне спілкування у кожному з випадків, і паблісіті.
Та сьогодні мова піде про глибшу традицію.

В американській політичній традиції є такий термін як «Barbecue Diplomacy» (пер. Дипломатія барбекю).

Схожі вечірки зі смаженим м’ясом влаштовувались американською елітою (політичною, фінансовою та промисловою) починаючи з 19 століття.

Пізніше традицію такої форми спілкування перейняли президенти США.

Вечірка влаштовувалась на декілька сотень людей, включаючи членів команди президента, прихильників, поважних постатей, кліру, іноземних послів, бізнесменів, лідерів думок, і звісно журналістів теж.

Барбекю, як форма комунікації, настільки прижилася, що навіть вище командування та старші офіцери ВМФ США готували стейк просто на палубі авіаносців.

Звісно ж, все обійшлось не без хейту та конспірації - якийсь час президентські барбекю трактували як підкуп елітного виборця.
Та що американці знають про підкупи, в решті решт.

Зацініть, краще, спільне барбекю Барака Обами та британського прем'єра Джеймса Камерона для військових, з нагоди вручення почесних нагород за звитягу.
І це дуже правильний приклад комунікації.

Формат пресс-сніданку з журналістами - це трохи інше, але однозначно більш застарілий, нудний та формалізований інфопривід.

Тому, не дивлячись на реалізацію та певну комічність, на перший погляд, «Президентський шашлик» - може стати початком нової політичної традиції для України, та при незначних зусиллях її можна перетворити у «Президентське барбекю».

Різниця буде в тому, що з часом і наші політики навчаться працювати з класичним костюмом в неформальній обстановці, не втрачаючи візуального статусу (просто порівняйте Зеленського у якійсь футболці кольору хакі, та Обаму з Кемероном у рубашках з краватками).

Крім цього, сам антураж буде суттєво доопрацьований (порівняйте хоча б візуально - мангал Зеленського і «гріль» президентів США та прем’єра Великобританії»).
Естетика буде вдосконалюватись.

Тож, можна зробити висновок, що Офіс Президента однозначно працює з технологами, які добре знають західну політичну кухню і не бояться виходити за межі звичних Україні технологій (типу нас, тільки гірше )

Та треба віддати належне і самому Президенту, якому вистачає сміливості погоджуватись на їх пропозиції.

Кампанія 4/5