Повернення Порошенка в Україну: чого очікувати? Якщо дуже дов | Погана кампанія

Повернення Порошенка в Україну: чого очікувати?

Якщо дуже довго казати: «Карфаген має бути зруйнований» — зрештою він впаде. Тому підозра п’ятому президенту мало кого здивувала. Втім, це не завадило йому стати головним хедлайнером новин напередодні свят. Ми у «Поганій кампанії» могли б впіймати хвилю хайпу, але вирішили взяти паузу, щоб підготувати для вас адекватний текст (а може й два) про цю історію.

Отже, Порошенко «відбув у турне» як мінімум до середини січня. Звісно, йому хотілося б повернутися у стилі Аятоли Хомейні, щоб одразу з аеропорту натовп відніс його у головне крісло країни. Які аргументи за/проти цього?

Порошенко взяв паузу. Це дуже важливо для мобілізації свого електорату. Фактично, у п’ятого президента є понад місяць, щоб організувати своїх прихильників та продумати план дій.

Порошенко взяв достатньо велику паузу. Як відомо, салат олів’є на вашому новорічному столі живе довше українських новин. Особливо це актуально в умовах свят, коли суспільна думка перебуває у напівкоматозному стані. Є ризик, що історія з Порошенко виявиться забутою чи набридлою.

Незрозумілі сценарії. Для успіху кампанії Порошенка потрібен істотний тригер, який може збурити протести. Порівняємо дві історії. Юлія Тимошенко була ув’язнена після довгого судового розслідування, яке постійно перебувало у полі зору медіа. Хоча це викликало певну реакцію, ніяких істотних протестів не було аж до самого Майдану. Тепер порівняйте цю ситуацію з арештом Саакашвілі у Києві, коли це перетворилося на епічну битву зі сценами на даху. Це зрештою мобілізувало більшість опозиції та значно вдарило по рейтингах влади (не варто забувати, що його кілька разів відбивали від правоохоронців).

Імідж. Більш того, між Тимошенко, Саакашвілі та Порошенка є критична різниця, що може стати ключовою. Саакашвілі, хоч і зазнавав ударів, але мав репутацію борця з корупцією та противника Росії. Більша частина негативу Тимошенко з’явилася саме під час її ув’язнення на Лук‘янівці. До цього вона виводила людей на Майдан у 2004-му і радше виглядала як жертва інфантильної політики Ющенка. Жоден з них не мав такого антирейтингу, який зараз має Порошенко. Тому їх не соромно було підтримувати. Але навіть це не врятувало їх від тюрми.

Тактика — наше все. Ідеальним варіантом для Петра Олексійовича буде прибути в Бориспіль, оточений технікою та тисячами правоохоронців, які миттєво кинуться на п’ятого президента. А його прихильники мужньо стримуватимуть ці навали. Порошенко із прапором, який йде брати владу, пізніше зобразять у картині «Петро, що веде народ». Всі ці події під об’єктивами сотень камер обов’язково додадуть йому підтримки. Втім, останні акції опозиції показують, що в МВС все ж таки читають західні методички по протидії протестам і неохоче ведуться на такі історії. Протест під Банковою показує, що поліція хоча й готується, але намагається діяти максимально лояльно, бо навіть найменша необґрунтована агресія — козир опозиції. Від цього саме й залежить успіх протесту.

Вікно можливостей. Зараз ми можемо спостерігати унікальне явище, коли вперше за багато років опозиція намагається діяти у більш-менш симбіозі проти Зеленського. Принаймні на кількох телеканалах чвари всередині вже майже непомітні. Ми не будемо казати, що потенційний арешт Порошенка буде тим, що об’єднає опозицію. Але не варто виключати ситуативний альянс. Зрештою, акції «проти капітуляції» тимчасово об’єднали ЄС, Голос та Батьківщину. Хто зна, що буде цього разу?

Тому не варто очікувати на сенсацію по поверненню Петра Олексійовича до України. Новорічні свята у штабі Порошенка пройдуть у постійній розробці стратегій поведінки. Чи зможуть вони переграти Банкову — побачимо з часом.