Що означає вето Президента України В. Зеленського на Закон про | Аналітично-правовий ресурс

Що означає вето Президента України В. Зеленського на Закон про відновлення діяльності військових прокурорів та можливі причини розходження позицій Глави держави і підпорядкованої йому більшості народних депутатів ВР України?
У період війни не хотілося б висловлювати навіть доброзичливі зауваження до нинішньої влади, бо говорять, що таким чином можна допомогти ворогу, а цього якраз мені і не хочеться робити.
Тому, одразу попереджую, боронь Боже, навіть подумати, що я маю бажання критикувати сьогодні, під час війни, нашу владу чи, тим більше, нинішнього Президента України, за якого я голосував у другому турі виборів три роки тому назад. Навпаки, я не можу, як громадянин вільної проєвропейської країни, кандидата в повноправні члени ЄС, змовчати про явну його помилку, яку ще можна виправити. В противному випадку це вже буде шкода, яку Володимир Зеленський може заподіяти своїй державі в такий складний час, в результаті нещодавнього ветування ним Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності органів прокуратури в умовах збройної агресії проти України». При цьому, звертаю увагу, що цей закон був підготовлений і проголосований підконтрольною йому, так званою, «монобільшістю» народних депутатів у Верховній Раді, що без його попереднього погодження і бути не могло. Сьогодні вже ні в кого немає сумнівів в тому, що нинішня більшість народних депутатів, куди входять висуванці політичної партії нашого Президента «Слуга народу», приймає закони виключно за погодженням з Офісом Президента України, а відповідно і з Президентом України, не дивлячись на те, що у нас повинна діяти парламентсько-президентська форма правління, як це передбачено Конституцією України, а не влада однієї особи, хто б нею не був.
Чому так вийшло із названим законом, спробую пояснити.
Спершу нагадаю, що саме з приходом Володимира Зеленського на посаду Президента України інститут військових прокурорів в нашій державі, яка з 2014 року вела відверту війну (як би ми її в себе не називали) із Російською Федерацією, був ліквідований без будь-якого пояснення причин і сотні, якщо не тисяча, військових прокурорів, які на той час мали неоціненний, наголошую, досвід по підтриманню правопорядку в нашій армії та в інших військових формуваннях, а особливо в умовах ведення бойових дій на Сході України, в основній своїй масі були звільнені із військової служби, а значна їх частина - і з органів прокуратури взагалі! Об’єктивно сказати, я про цю величезну помилку нової влади, навіть шкоду, висловлювався і тоді, три роки тому назад, пояснюючи специфіку діяльності військових прокурорів, їх вміння здійснювати свої повноваження в умовах воєнних (бойових) дій, в тому числі і на передньому краї, так би мовити - «в окопах», безпосередньо на лінії зіткнення з ворогом, що цивільним прокурорам (особливо після скасування права носити форму із пагонами та позбавлення класних чинів) явно не під силу. Згадайте хоча б викриті та розслідувані військовими прокурорами кримінальні провадження проти мародерів та і інших злочинців (нехай і в невеликій кількості, але вони були) в рядах наших військових формувань, в тому числі й добровольчих (наприклад, тих же бійців батальйону «Торнадо» і т.д.), в зоні воєнних дій, за що ці злочинці були притягнуті до кримінальної відповідальності і покарані. А згадайте, скільки бійців Збройних Сил і добровольчих батальйонів, навпаки, завдяки роботі військових прокурорів на передовій були реабілітовані від несправедливих та не доведених на їх адресу звинувачень. Не подумайте, що я намагаюсь ідеалізувати військових прокурорів.