Або як ще можна оцінити «висновки» в зауваженнях В. Зеленськог | Аналітично-правовий ресурс

Або як ще можна оцінити «висновки» в зауваженнях В. Зеленського про те, що запровадження можливості заміщення посад прокурорів військовослужбовцями «без окреслення чіткого механізму такого заміщення та визначення особливостей регулювання діяльності «прокурорів-військовослужбовців» в частині виконання ними функцій прокурорів та одночасно проходження військової служби зумовить правові невизначеності під час практичного застосування таких положень»?! Вибачте, але це повна маячня або, якщо висловлюватися в правовому полі, по меншій мірі є порушенням принципу правової визначеності. Складається враження, що той, хто це написав, просто «підставив» Президента України, бо це може свідчити лише про те, що ця людина не могла придумати чогось іншого, аби «мотивувати» прийняття рішення про накладення вето на цей Закон. Наприклад, звідкіля ця особа (я не вірю, що особисто Президент України сформував такі зауваження) взяла, що за «запропонованими законом підходами в системі прокуратури одні і ті ж функції виконуватимуть прокурори і «прокурори-військовослужбовці», які призначатимуться та проходитимуть службу за різними процедурами», в той час як вище, в цих же «Пропозиціях», автором було чітко визнано, що проходження служби військовими прокурорами відбуватиметься згідно вимог Закону «Про прокуратуру» і ніякої різниці у виконанні конституційних функцій всіма прокурорами, в тому числі і військовими, немає?!
Окрім того, про яке можливе, за доводами цих «Пропозицій», порушення незалежності військових прокурорів також можна говорити, посилаючись на забезпечення їх Міністерством оборони відповідними засобами і майном, зброєю та засобами індивідуального захисту або обмундируванням та речовим майном, якщо, ще раз наголошую, військові прокурори, як і всі інші прокурори, при виконанні ними своїх службових обов’язків підпорядковані виключно Генеральному прокуророві, а в своїй службовій діяльності повинні керуватися лише Конституцією України і законами України?!
Не доречним є і посилання Президента України, як на підставу накладення вето, на відмінності в регулюванні заробітної плати цивільних прокурорів та грошового забезпечення військових прокурорів, бо можлива різниця в цих сумах на стан виконання всіма прокурорами повноважень не повинна впливати, а може пояснюватись хоча б тим, що військові прокурори в умовах війни на передовій будуть ризикувати своїм життям і здоров’ям, мати інші дещо гірші умови праці, чим у цивільних прокурорів, відповідно і оплата праці їх повинна бути дещо вища. Тим більше, слід зазначити, що на сьогодні стільки років в прокуратурі вже існує суттєва відмінність в оплаті праці звичайних прокурорів і тих же нових, нав’язаних нам ззовні, «антикорупційних» прокурорів, але, на цей факт наш Президент чомусь уваги не звертає.
Таким чином, накладення вето на даний Закон, окрім шкоди нашій державі нічого позитивного не може принести, бо не сприятиме пришвидшенню нашої Перемоги над ворогом. Тому, моя порада нинішнім законодавцям розглянути повторно цей законопроект, з урахуванням зауважень Глави держави, дати відповідні роз’яснення на ці «Пропозиції» і знайти шляхи, щоб переконати його в необхідності найскорішого внесення таких змін до Закону «Про прокуратуру». Паралельно з цим, рекомендую змінити законодавство, яке регулює діяльність Служби військового правопорядку (яку можна в нинішніх умовах перейменувати на «воєнну поліцію»), яка б взяла на себе повноваження по розслідуванню військових злочинів, бо ДБР просто фізично цього не в силі зробити та і не повинно, по великому рахунку, займатися розслідуванням злочинів, які не вчинені військовослужбовцями вищого офіцерського складу Збройних Сил та інших військових формувань.
Про це та необхідність відновлення в умовах війни системи військової юстиції аргументовано пише у своїй статті в Телеграмі та на Фейсбуці (https://www.facebook.com/1903466333315821/posts/3240968169565624/?flite=scwspnss) народний депутат та Голова профільного комітету ВР в минулому, доктор юридичних наук Віктор Швець.