Саме відсутність таких вчасно організованих, належним чином пі | Аналітично-правовий ресурс

Саме відсутність таких вчасно організованих, належним чином підготовлених підрозділів ТрО у перші дні російської агресії в кінці лютого нинішнього року, перш за все, у таких прикордонних областях, як Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, а особливо - Херсонська та Запорізька, і призвело до того, що окупанти уже до кінця дня 24 лютого були на Троєщині, чи навіть на Оболоні в столиці України, в його передмісті (Гостомелі), на околицях Чернігова і Сум та майже без бою окупували протягом короткого часу практично всю Херсонську та більшу частину Запорізької областей. А якби було навпаки і без явного «затягування» (про умисел такої бездіяльності навіть думати не хочеться) питання про негайне створення і розгортання територіальної оборони в період вже реальної загрози агресії з боку Росії, починаючи десь із листопада-грудня 2021 року, саме такі воєнізовані підрозділи, які, як ніхто інший, досконало знають специфіку своєї місцевості (рівнина або пагорби, залісненість, болотистість, наявність річок, мостів, переправ та доріг), можливі маршрути пересування великих колон ворожої техніки і живої сили, могли своєчасно підготувати фортифікаційні (захисні) споруди, рови, окопи, укріплені блок-пости, різні «ловушки» та засідки, замінувати мости і різного роду переправи на їх шляху, своєчасно нав'язати ворогу бій, в тому числі, і невеликими групами: обстріляти із гранатометів та «джавелінів» як наземну техніку, так і живу силу, не дати їм можливості безперешкодно зайти в населені пункти і там окопатись, як це сталося із Бородянкою, Ворзелем, Бучею, Ірпенем, Гостомелем під Києвом, що призвело до їх майже повного руйнування та масової загибелі мирних жителів. Відкидаючи певний супротив до створення такої територіальної оборони тих же ЗСУ, які ментально відносилися та і відносяться до сьогодні до цього нового виду опору агресору як до «м'яса для фронту», один із визнаних військових фахівців Сергій Кривоніс справедливо зазначав, що підрозділи ТрО не повинні займатися проблемами фронту, якщо його немає безпосередньо в місцевості їх перебування. «Принцип територіальної оборони - я захищаю себе, свою родину, свій будинок, свою вулицю та своє місто чи село. Створення територіальної оборони вплине на наміри противника запускати і свої спецпідрозділи на нашу територію, бо українці, захищаючи себе, своє село та свою родину, б'ються ефективніше за інших»!
Ще одним із основних завдань територіальної оборони України має залишатися забезпечення нормального функціонування на її території (поза зонами (районами) ведення бойових дій з відсічі збройній агресії та її стримання) органів державної влади, місцевого самоврядування, військового управління, захисту державного кордону, важливих об'єктів, комунікацій, протидії розвідувальній, підривній, диверсійній, терористичній та іншій протиправній діяльності спеціальних служб агресора та антидержавних незаконно утворених збройних формувань, що становить загрозу життєдіяльності населення України, для надання безпеці і обороні держави масового, всенародного характеру та готовності населення до оборони території України.
А приймаючи до уваги, що наш ворожий сусід буде існувати ще довго (на відміну від бажаних, майже фантастичних заяв наших деяких представників влади та політиків, різного роду «експертів» про його ледь не самознищення в найближчому майбутньому) територіальна оборона має право на життя і в мирний час, її підрозділи повинні мати можливість постійно тренуватися та підвищувати свою військову професійну підготовку та вишкіл як у військових частинах ТрО, так і на власних територіях (полігонах, учбових центрах, стрілецьких тирах), маючи при цьому право на володіння, носіння і зберігання особистої вогнепальної зброї, навіть деяких переносних воєнних ракетних комплексів, та боєприпасів до них, а також відповідної військової форми.