Разом з тим, зауважу, що також викликає занепокоєння надання о | Аналітично-правовий ресурс

Разом з тим, зауважу, що також викликає занепокоєння надання органам місцевого самоврядування повноважень впливати на призначення командирів добровольчих підрозділів територіальних громад. Адже у разі обрання на місцевих виборах до органів місцевого самоврядування осіб, дії і політичні погляди яких дають підстави для припущення про їх «симпатії» до країни-агресора, запропоновані повноваження органів місцевої влади щодо виливу на призначення командирів добровольчих формувань можуть містити потенційну загрозу національній безпеці.
Вважаю також віднести за доцільне до переліку повноважень саме Командування Сил ТрО «визначати напрямки підготовки та затверджувати відповідні програми підготовки добровольчих формувань територіальних громад та організовувати їх реалізацію», оскільки добровольчі формування ТрО мають координуватись командуванням ТрО.
Є і інші зауваження до діючого Закону України «Про основи національного спротиву», що в сукупності із уже названими, свідчать про його недосконалість та необхідність скасування в повному обсязі або хоча б внесення до нього відповідних найбільш потрібних змін.
Так, в його змісті є протиріччя в тому, що при визначенні поняття, хто має право стати добровольцем Сил територіальної оборони, до таких осіб віднесено і іноземців та осіб без громадянстві і, в той час як в інших нормах цього ж Закону це відкидається, бо до складу добровольчих формувань територіальної громади можуть входити лише громадяни України, з чим я повністю погоджуюсь.
Не чітко визначено і про момент, з якого можна розпочати ведення руху опору, зокрема, на тих територіях, які вже тимчасово окуповані чи захоплені ворогом, чи тільки на тих, які будуть окуповані після вступу цього Закону в дію (принцип дії закону в часі).
Не є зрозумілим і зміст такого поняття як «територіальний резерв», бо такого виду військової служби відповідним законодавством також не передбачено.
І це ще не останній Закон, яким фактично нівелюється як призначення інституту територіальної оборони, так і його зміст.
Пізніше, вже після кількох місяців повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, народними депутатами різних фракцій було нашвидкуруч підготовлено законопроект, проголосований більшістю ВР України, «Про внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву», щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання і у регіонах ведення воєнних (бонових) дій, у відповідності до якого територіальна оборона тепер має своєчасно реагувати та вживати необхідні заходи щодо оборони територій і захисту населення на визначеній територій не тільки до «моменту розгортання там угрупування військ, призначених для ведення бойових дій з відсічі збройної агресії», а і після, що є абсолютно вірним підходом до діяльності територіальної оборони.
В той же час, надання цим законодавчим актом можливості виконання завдань територіальної оборони добровольчими формуваннями на всій території України, а не тільки на тій, де вони були створені, і діють, в межах конкретної територіальної громади, включно з районами ведення воєнних (бойових) дій, рішення про що приймається Головнокомандувачем Збройних Сил України, фактично перетворило підрозділи територіальної оборони, в тому числі і добровольчі, у регулярні частини ЗСУ, чим підривається основна мотивація участі добровольців саме в захисті свого населеного пункту, своєї домівки та своєї сім’ї, від нападу противника.
Про те ж саме нещодавно написав і нині діючий цивільний Міністр оборони України на своїй сторінці у Фейсбук, що «сили територіальної оборони є новим видом Збройних сил України», що вважається категорично великою помилкою, так як це неминуче перешкоджатиме навіть самій ідеї найскорішого масового залучення населення конкретних територій України, до дій, спрямованих на забезпечення суверенітету і територіальної цілісності нашої держави.