Не можу стриматися навіть зараз, перебуваючи в стані після хір | Аналітично-правовий ресурс
Не можу стриматися навіть зараз, перебуваючи в стані після хірургічної операції, коли спостерігаю подальше, тепер вже без сумніву, руйнування інституту територіальної оборони, не тільки передбаченого Законом України «Про основи національного спротиву», а і головне - випробуваного результативно в перші дні і місяці війни з росією, коли саме добровольчі формування територіальних громад фактично зупинили рашистів і перешкодили агресору захопити Київ, Київську, Чернігівську і Сумську області! Як мінімум. Причому, це було в ситуації, коли діюча влада фактично була паралізована, а воєнізовані органи правопорядку (Нацпаліція, СБУ, НАБУ, ДБР) зокрема їх центральні відомства, взагалі покинули столицю і виїхали на безпечну Західну Україну.
Замість того, щоб удосконалювати і заохочувати такі добровольчі загони територіальної оборони, залучати якомога більшу кількість добровольців, які бажають захищати свої населені пункти в межах територій громад, від ворога, займатись їх військовою підготовкою, забезпечувати таких добровольців всім необхідним для виконання покладених на них функцій та створювати їм інші умови, передбачені законом, наша влада навпаки зробила вигляд, що добровольчих батальйонів територіальних громад, як не було, що є неприпустимим особливо у війні з таким противником, який до цього часу не відмовився від захоплення нашої держави і винищення нас, українців. Ви тільки зверніть увагу, як буквально після відсічі ворога біля столиці та на Київщині влада як центральна, так і підпорядкована їй місцева, постійно ухилялись від забезпечення підрозділів територіальної оборони необхідною вогнепальною зброєю та боєприпасами, одягом та засобами індивідуального захисту, потім через внесення змін до закону позбавили права добровольців отримувати середню заробітну плату за місцем роботи, залишивши бійців територіальних громад взагалі без засобів існування, коли вони вже за свій рахунок змушені були купляти одяг і необхідну амуніцію, в тому числі бронежилети і т.д., навіть в ущерб для своєї сім’ї, що вже на тому етапі призвело до часткового скорочення кількості учасників добровольчих формувань. Далі наша влада нанесла ще один суттєвий удар по територіальній обороні, саме по основному мотиву її комплектування, надавши право Командувачу ЗСУ використовувати підрозділи територіальної оборони і поза за місцем адміністративно-територіальних одиниць, де вони були сформовані, тобто, фактично призвавши їх на військову службу, що суттєво теж вплинуло на кількість членів ДФТГ, так як із них не всі були готові, в тому числі, і фізично та за станом здоров’я, приймати участь у бойових діях на передовій, в першу чергу, далеко від їх домівок і сімей.
І це ще не всі факти протидії добровольчому руху територіальної оборони, але, про це більш детально будемо говорити після вже Перемоги. А ось про основне потрібно говорити саме зараз, щоб вплинути на нашого Президента з тим, щоб не допустити руйнування самої ідеї територіальної оборони, без якої Україна просто не вистоїть проти росії, яка ще довго існуватиме чи з Путіним, чи без нього, і надалі загрожуватиме Україні навіть і після підписання будь-яких мирних договорів, про які сьогодні все більше почали говорити.
