З перших днів повномасштабної війни тернопільська церква «Божа оселя» мала можливість цілком реалізувати свою назву.
Близько тисячі переміщених осіб знайшли притулок в звичайній євангельській церкві.
Десятки людей не мали кінцевої зупинки у цій вимушеній подорожі, тому тижні чи навіть місяці, жили, товаришували і будували стосунки з людьми помісної церкви. 83-річний науковець з Києва, перукарка з Сум, квіткарка з Покровська… Що спільного у цих людей? Любов Бога, яку вони могли відчути від членів церкви.
Кожне прощання було сповнене смутку, теплих слів та дружніх настанов. Кожен відʼїзд завершувався побажанням шукати Бога.
А на День захисту дітей близько 150 дітлахів провели час в українській атмосфері з веселими іграми, а їхні батьки - в розмовах про християнські сімейні цінності.
І навіть прогнозовані дощі не перервали свято, коли сама Божа рука піклувалася про цей день.
