Цілком природно, коли люди, отримавши любов та добре ставлення до себе, намагаються передати ці чесноти іншим.
Відбувається немов би ланцюгова реакція добра та любові. Подібні речі є звичними в євангельських церквах, що служать вимушеним переселенцям.
Центральна церква м. Черкаси на чолі з Михайлом Кузіним відкрила свої двері для переселенців із Харкова, Краматорська, Попасної та інших населених пунктів. Більшість прибульців не були церковними людьми. Але відчувши до себе щиру любов та турботу, відгукнулися й самі допомогти церкві в будівельних роботах.
Згодом чимало переселенців залюбки стали відвідувати зібрання, відпускати своїх дітей на недільну школу та заходи для підлітків.
Ось така вона, ланцюжкова реакція добра та любові.
