Сто п’ятдесятий день війни Україна живе іншим життям. Безумовно, ці переміни вплинули на долю кожного. Водночас помісні церкви мають відчутне духовне навантаження. Це позначається на наших настроях і планах.
Війна завтра не закінчиться, а це означає, що нам потрібно розуміти, де ми будемо і що будемо робити.
Саме в такий час кожен із нас має посилено молитися і поститися, аби зробити крок віри і дати відповідь на запитання: Яка моя участь у завтрашньому дні?
Голова Всеукраїнського союзу церков ЄХБ Валерій Антонюк звертається до відповідальних лідерів служінь, нагадуючи, що церкви в Україні сьогодні продовжують служіння.
На заміну багатьох тих, котрі виїхали, підіймаються непомітні нові люди, які можливо раніше і не виявляли свої здібності у служінні. Та все ж Україна гостро потребує служителів, котрі за воєнного часу продовжили б тут місію Ісуса Христа. А це означає – треба повертатися.
